Хто з нас не дивився на небо і не намагався розгледіти у хмарах різних звірів, птахів чи людей? Погодьтесь, що практично кожна людина хоча б раз в житті побачила в якихось предметах неживої природи риси людського обличчя, силуети людей або тварин.
А чи знаєте ви, що таке явище має навіть свою назву? Це – парейдолія!
Більшість людей ніколи не чули таке слово. Але майже кожен із нею стикався – наприклад, побачивши на Місяці очі, ніс, рот. Багато географічних назв теж пов’язані саме з цим явищем – в неживому бачити живе. Наприклад, Ведмідь-гора, або пів острів Канін ніс.
ПарейдОлія (наголос на О), парейдОльна ілюзія (від давньогрецькоїдї παρά — «поруч», «близько», «відхилення від чого-небудь», εἴδωλον — «зображення») — хибне зорове чи слухове сприйняття реальних об'єктів як інших, подібних за загальними ознаками. Один з різновидів апофенії.
"Словник світової англійської мови" дає таке тлумачення – «Парейдолія – це оптична ілюзія, сприйняття зображення або значення там, де їх насправді немає". Наприклад, ви можете розрізнити обличчя на стовбурі дерева або фігури тварин у хмарах.
При парейдолії невиразний та незрозумілий зоровий чи слуховий образ сприймається як щось виразне та визначене. Наприклад, в формі хмар вбачаються постаті людей чи тварин, «обличчя» автомобілів, автобусів, фасадів будинків, химерно сформовані гілки чи стовбури дерев, в геометричних фігурах — обличчя, в реверсованих аудіозаписах — «приховані повідомлення».
Взагалі парейдолія є цілком банальним явищем, яке можуть спостерігати майже всі люди. Дуже інтенсивні й часті парейдолії можуть бути симптомом ініціальних стадій гострих психозів. Але не хвилюйтеся, якщо ви на бутерброді побачили посмішку, це не психоз. Це просто у вас багата уява, і ви знову стикаєтесь з парейдолією.
Чоловік з Віндхема під Нью-Йорком побачив лик Ісуса у своєму тості і виставив хліб на аукціон eBay за мінімальну ставку $25 тис. у 2017 році (Фото: Christiantoday.com)
З погляду наукового скептицизму, парейдолія пояснює численні випадки релігійних з'яв (наприклад, з'яви силуетів Діви Марії чи Ісуса Христа на зрізах дерев або плямах на стінах) та різних «паранормальних» явищ. Релігійні люди загалом більш схильні впізнавати живих істот у неживих об'єктах.
Термін парейдолія вперше ввів в науку німецький психіатр Карл Людвіг Кальбаум у 1866 році, визначив її як «марення розуму», викликане «недосконалим сприйняттям». Після Кальбаума деякі вчені почали розглядати парейдолію негативно, вважаючи її психозом або ознакою недоумства.
З роками ставлення до неї змінилося. В 1895 французький психолог Альфред Біне, найбільш відомий своїми тестами на визначення IQ, запропонував метод дослідження, заснований на парейдолії. Він використовував чорнильні плями як спосіб вивчення «мимовільної уяви».
Польський психіатр Шимон Хенс підхопив ідею Біне, написавши в 1917 році дисертацію «Тест на фантазію з використанням чорнильних плям у дітей, здорових дорослих і психічно хворих». Його колега, швейцарський психіатр Герман Роршах, удосконалив цю методику і опублікував через кілька років тест Роршаха, що став неймовірно популярним.
Так виглядає одна з «ляпок» у тесті Роршаха, який використовує феномен парейдолії, щоб оцінити особистість людини та її психологічний стан. Людина дивиться на картинку з чорнильною плямою та розповідає, що вона їй нагадує. Тест затребуваний і сьогодні, хоча його надійність та валідність ставляться під сумнів (Фото: Foto-basa.com)
Якась частина містичних переживань чи надприродних ситуацій, мабуть, теж пов'язана з парейдолією. Люди бачать незрозумілі та загадкові силуети, чують голоси, зустрічають невідомих науці істот у дикій природі. Парейдолією, наприклад, можуть пояснюватися «тіньові фігури» — дивні образи на фотографіях, які люди вважають портретами померлих, фантомами чи привидами.
Вчені з Університету Нового Південного Уельсу (Австралія) в своїй новій роботі вважають, що парейдолія - це подарунок еволюції. Цієї думку дотримується і американський астрофізик і популяризатор науки Карл Саган. Уу своїй книзі 1995 року «Світ, повний демонів: Наука — як свічка у пітьмі» пише, що в ході еволюції у людини виробився механізм, який допомагав миттєво розпізнавати обличчя у будь-якому зображенні чи оточенні. Це було необхідне виживання.
Сьогодні вчені вивчають зв'язок парейдолії з творчими здібностями та талантами. Наприклад, 2000 року британський психолог Річард Грегорі припустив, що за допомогою однієї з версій класичного тесту Роршаха можна розкрити загальні «принципи творчості» та уяви.
Парейдолію активно використовують творчі люди, наприклад, художники та фотографи, для яких вона є джерелом натхнення та креативних рішень.
Дизайнери побутових приладів та машин часто спираються на парейдолію, навмисне надаючи об'єктам людські риси. Це називається антропоморфізмом. Наприклад, дизайнери автомобілів BMW або Mercedes розробляють передню панель - "обличчя" автомобіля, зберігаючи дизайн, звичний покупцям, протягом десятиліть. Вони хочуть, щоб люди одразу впізнавали марку «по обличчю».
Крім зорової, є ще слухова парейдолія - коли під час прослуховування якоїсь мелодії, пісні, білого шуму чи природних звуків чуються голоси, слова чи фрази.
Взагалі, як вже було вказано вище, парейдолія – не хвороба, її не треба лікувати. Але в окремих випадках парейдолії можуть зустрічатися при психотичних станах і затьмареннях свідомості, наприклад, таких як алкогольний делірій (біла гарячка). І тоді дійсно потрібна допомога психіатра.
Центральна бібліотека м. Бахмут пропонує уважніше подивитися на предмети, які нас оточують, сфотографувати приклади парейдолії і опублікувати в своїх акаунтах з хештегом #парейдолія або надіслати на пошту бібліотеки - bahmutlibrary@gmail.com або на сторінку бібліотеки у Фейсбук http://www.facebook.com/CBSBahmut
Чекаємо на ваші фото, цікавих ілюзій!
Детальніше про парейдолію можна почитати тут:
http://surl.li/jdfaf - Ученые объяснили, почему мы видим очертания лиц в случайных предметах
https://trends.rbc.ru/trends/social/6306197b9a79470dd049d25d - Лицо на Марсе, заяц на Луне: что такое парейдолия
Цікава інформація!Дякую!😍