Джейн Остін - засновниця дамського роману.

16 грудня виповнюється 250 років від дня народження Джейн Остін (1775-1817), англійської письменниці, «першої леді англійської літератури».

Сьогодні Джейн Остін - «золотий еталон» класичної літературної майстерності, а за словами визнаного класика літератури Вальтера Скотта, -"творець сучасного роману, події якого зосереджені довкола повсякденного укладу людського життя і стану сучасного суспільства". Сучасні літературознавці вважають письменницю предтечою реалізму в англійській літературі.

Біографія Джейн Остін вкладається у не повні 42 роки. Вона вивчена літературознавцями, але має багато невідомих сторінок, які є об'єктом постійного дослідження. Велика кількість фактів біографії письменниці є дещо спрощеними та уніфікованими з огляду відомостей про досліджувану добу.

Джейн Остін народилася в містечку Стівентон (Гемпшир, Англія) у родині священика англіканської церкви Джона Остіна, який був розвиненою і гарно освіченою людиною, служив ректором в англіканських парафіях Стівентона і сусідньому Діні. Матір Джейн, Кассандра Лі Остін, була дочкою ректора Коледжу Всіх Душ Оксфордського університету. Освітою майбутньої  письменниці опікувався батько, людина освічена та високоінтелектуальна.

Батько Джейн, окрім служби у парафіях, навчав кількох хлопчиків та заробляв в еквіваленті на сьогодні 27 тис. фунтів на рік і знімав ферму, яка приносила дохід близько 40 тис. фунтів на рік.

Джейн була передостанньою дитиною в родині. Вона мала старшу сестру Кассандру, яка була її найкращою подругою і шестеро братів. Найулюбленішим братом Джейн був Генрі Томас, людина яскравої й романтичної долі. Його дружина, Еліза де Фейд, - вдова французького дворянина, страченого на гільйотині, доволі сильно вплинула на майбутню письменницю. Саме їй Джейн зобов’язана непоганим знанням французької мови і французьких авторів: Ларошфуко, Монтеня, Лабрюєра, а також любов’ю до театру.

Родина Остін мала сильні англійські традиції, у ній вміли глибоко відчувати і переживати, але водночас були стриманими в прояві почуттів.

На літературний смак майбутньої письменниці вплинула творчість Шекспіра, Голдсміта та Юма. Джейн була цінителькою поетики Байрона, Купера, Томсона, Грея. Вона також з юності любила театр, писала відгуки до переглянутих п’єс. Її улюбленим актором був Едмунд Кін, що грав у шекспірівському театрі. Джейн грала на музичних інструментах, цікавилася літературою, художнім мистецтвом, сценаристикою та брала участь у постановках домашнього театру.

Джейн Остін дуже любила розваги та бали, цікавилася модою. Любила капелюшки. Мала гарне довге волосся до колін, користувалася окулярами. Вона була майстринею гострого слова, влучних визначень, мала вдачу спостерігача та аналітика.

З 14-ти років Джейн Остін почала писати літературні твори і досягла успіху і в цьому. Першим в її доробку став епістолярний твір «Любов і дружба». Також в юнацтві були написані пародії на шкільні підручники: бурлеск «Історія Англії» та твір «Прекрасна Кассандра», який іронічно висміював творчі потуги сентименталістів 18 ст.

Свою творчу роботу авторка вдало поєднувала з рутиною домашнього господарства, адже на її плечах у родині лежали обов'язки швачки і кухонної помічниці.

Перші 25 років життя Джейн провела в м. Стівентон, в будинку батька, зрідка виїжджаючи до Лондона.

Більшість творів Д. Остін створила у місті Бат, куди родина вимушено переїхала у 1802 р. З 1809 р. родина мешкала в містечку Чаутон. Саме там авторка і почала публікувати свої твори.

Заміж Джейн так і не вийшла, хоча й мала щонайменше одну пропозицію. У 1802 р. Джейн отримала єдину відому пропозицію заміжжя від молодшого брата подруги, Харріса Бігг-Вітера. Він був товстим, агресивним у спілкуванні, при цьому мало говорив. Але Остін знала його з дитинства і він був нащадком солідного спадку. Однак на ранок наступного дня вона передумала і відмовилася.

Письменниця вела жваве листування з братами та їхніми дружинами, а також далекими родичами, деякі з яких були учасниками важливих історичних подій. Вона також опікувалася численними племінниками.

Публікувати власні твори Джейн Остін почала, коли їй було 35 років. Замість імені авторки її романи виходили за підписом «by a Lady» -"від Леді".

За життя письменниці було опубліковано чотири романи: «Розум і почуття» (1811), «Гордість і упередження» (1813), «Менсфілд парк» (1814) та «Емма» (1816). Без погодження Остін її романи перекладались на французьку і публікувались як піратські видання у Франції (перекладачка погано знала англійську і її переклади були скоріше наслідуванням).

"Улюбленою дитиною" Джейн Остін, за ії власним зізнанням, був роман «Гордість і упередження» (Pride and Prejudice) - картина життя дрібного англійського шляхетства початку ХІХ ст.

Останні за часом створення два романи авторки - «Аргументи розуму» (1817) та «Нортенгерське абатство» (1818), – вийшли з друку по смерті авторки і на них вперше було зазначено ім’я "Джейн Остін". Через 15 років по смерті Джейн Остін видавець купив права на видання всіх романів письменниці і вперше видав їх як томи.

Англомовний роман – це майже винахід Джейн Остін. До неї читали переважно французьку та італійську літературу.

Письменниця створила галерею соціальних типів, використовуючи сатиричні прийоми зображення. Вона не плекала ілюзій стосовно своїх героїв, оскільки щоразу писала про життя, яке знала зі свого власного досвіду.

У всіх творах письменниці наявна тонка спостережливість, майстерність оповідача. Саме тому образи, почуття і проблеми її літературних героїв реальні і близькі читачам навіть сьогодні.

Джейн Остін мала непогану ділову хватку. Вона ретельно слідкувала за фінансовим успіхом своїх творів. У липні 1813 р. та у 1815 р. Джейн поклала 600 фунтів на депозит Банку Англії «Navy Fives», котрі гарантували п'ять відсотків доходу за рік.

За дослідженням Банку Англії, за три романи Джейн заробила 575 фунтів стерлінгів після вирахування податків, що дорівнює 45 тисячам фунтів або 1,7 млн гривень за курсом 2020 р., причому її менш популярний роман «Менсфілд парк» коштував дорожче (більше 310 фунтів), ніж «Чуття і чуттєвість» (110-140 фунтів) і «Гордість і упередження» (140-160 фунтів) разом узяті. Дохід від «Емми» невідомий, але припускають, що він перевищив 575 фунтів.

Джейн Остін  подарувала світові витончені історії кохання. При цьому твори сповнені грамотного почуття такту, витонченого стилю, справжніх англійських традицій. Знайомлячись з літературним світом письменниці, здається, що герої її творів ось-ось зійдуть зі сторінок твору у нашу сучасність.

Джейн Остін - майстриня побутописання, найтоншого змальовування характерів людей через призму іронії, гумору, ненав'язливих міркувань. По собі Джейн Остін залишила 3000 листів особистого листування. Зміст цих листів є найважливішим джерелом біографічної інформації, якої про неї суттєво бракує.

Письменниця померла у Вінчестері, куди поїхала лікуватися, як вважається, від хвороби Аддісона (недостатність кори надниркових залоз). Перед смертю вона не встигла закінчити свій останній роман «Сендітон».

Похована Джейн Остін в північному проході нефу Вінчестерського собору.

Сьогодні Джейн Остін є брендом, асоційованим з історією Англії та її традиціями.В місті Бат, де жила Джейн Остін, в георгіанському таунхаусі, що є пам'яткою архітектури, розташований Центр Джейн Остін у Баті https://janeausten.co.uk/ зосереджений на житті та творчості Джейн Остін, а також на періоді Регентства, в якому вона жила. Центр пропонує короткий огляд життя часів Регентства та досліджує, як життя в цьому місті вплинуло на Джейн Остін та її творчість. У центрі можна побачити воскову фігуру Джейн Остін, яку було створено із залученням технології медицини для моделювання найбільш правдивого образу письменниці за останні 200 років.