Центральна міська бібліотека Бахмутської міської ТГ
«Закладка на сторінці життя: Бібліотека» — це ювілейний проєкт Центральної міської
бібліотеки Бахмутської міської територіальної громади, приурочений до визначної дати — 280-річчя бібліотечної справи міста.
Центральна міська бібліотека Бахмутської міської територіальної громади
Перші відомості про бібліотечну справу в м. Бахмуті відносяться до 1746 року, коли було відкрито Свято-Троїцький собор. При ньому була створена перша в місті бібліотека, яка так і звалась - соборна бібліотека. Вона нараховувала близько 200 книг релігійного змісту.
Зміст проєкту
Мета проєкту — зібрати й зберегти найважливіші події, етапи розвитку та ключові моменти збагатогранного життя бахмутських бібліотек. Кожна представлена фотографія, кожна довідка та кожен щирий спогад — це не просто історичний факт, а особлива й дорога серцю закладка у великій книзі пам'яті нашого рідного міста.
Цей проєкт об'єднує покоління читачів і бібліотекарів, нагадуючи про те, що бібліотека завжди була й залишається осередком культури, духовності, живого спілкування та незламності бахмутської громади.
З кінця XVIII ст. в Бахмутському повіті з’являються бібліотеки при церковно-приходських та народних школах. За обсягом та змістом вони були дуже різні, залежно від того, багатим чи бідним був прихід.
В ХІХ ст. бібліотеки утворюються при учбових закладах – училищах, гімназіях та ін. В 1887р., за даними краєзнавчого музею, в Бахмуті та Бахмутському повіті при народних училищах було 36 бібліотек.
В 1895 р. міська Дума прийняла рішення про виділення коштів для бібліотеки в Народному домі. ЇЇ першою завідуючою була Ковтуненко.
В 1899 р. на честь 100-річчя від народження поета О.С. Пушкіна в місті була відкрита бібліотека для вчителів земських шкіл Бахмутського повіту, яка отримала назву «Пушкінська вчительська бібліотека». В 1911 р. вона була перейменована в «Бібліотеку службовців Бахмутського повіту». В 1912 р. її фонд нараховував близько 2000 прим. книг.
У червні 1909 р. до 100-річчя від дня народження видатного письменника М.В. Гоголя в Бахмуті на доходи міста була відкрита публічна бібліотека, що мала назву «Бахмутська міська бібліотека ім. М.В. Гоголя». На її відкриття та утримання з місцевого запасного капіталу було виділено 3000 крб. За діяльністю бібліотеки слідкував спеціальний Бібліотечний комітет під керівництвом голови міської Думи М.І. Новгородцева. Бібліотека була платною. На утримання бібліотеки протягом 1909-1913 р.р. Катеринославськими губернськими земськими зборами виділялось по 300 крб. щорічно.
В цьому будинку повітов ої земської управи знаходилась міська бібліотека ім. М.В. Гоголя в подальшому технікум залізничного транспорту
У перші роки Радянської влади створені центральна міська бібліотека та 8 профспілкових бібліотек: будівельників, радянських торговельних службовців, хіміків, працівників швейної промисловості, металістів, медсанпрацівників. Також у 1924 році працювала бібліотека політпросвіти. Цікавим фактом є те, що вона обслуговувала читачів з 5-ої години ранку до 22.00 вечора. А у неділю - з 11.00 до 22.00 години. Вихідний день – понеділок.
До 1925 року у місті працювала повітова бібліотека. Вона мала назву Центральна комуністична бібліотека, яка у цьому ж році переїхала у місто Сталіно. У травні 1926 року у Артемівську створена центральна окружна бібліотека. У 1927 році у Артемівському окрузі була 161 бібліотека. У самому місті Артемівськ працювали 22 розрізненні бібліотеки зі своїм книжковим фондом, штатом та окремими приміщеннями.
Наприкінці тридцятих років у місті працювала Донецька бібліотечна школа за адресою вул. К. Лібкнехта, №53. До школи приймалися особи віком від 15 до 30 років з освітою за 7 класів неповної середньої школи.
В роки Великої Вітчизняної війни бібліотеки м. Артемівська були закриті, фонди багатьох з них знищені. Будівлю клубу піонерів та дитячу бібліотеку було зруйновано внаслідок вибуху бомби. Приміщення окружної бібліотеки було зайняте фашистами, більшість книжок спалена. Книжки, які були дозволені німцями до читання, перевезли до приміщення учительського інституту і видавались читачам. Частина фонду, особливо політичні книжки, видання В.І. Леніна, була збережена бібліотекарями і схована у підвалі синагоги. В роки окупації в бібліотеці працювали: Сергуніна М.Ф. – завідуюча, В.Є. Бредунова, К.В. Карпенко. Сергуніна М.Ф. потім була репресована. Бібліотекар міської бібліотеки Н.І. Терещенко (Ткаченко) за спасіння книжкового фонду бібліотеки під час війни була нагороджена Почесною грамотою обкому спілки працівників політпросвітзакладів СРСР.
Фото синагоги, де з 1944 р. по 1964 р. була розташована міська бібліотека для дорослих.
У червні 1909 р. до 100-річчя від дня народження видатного письменника М.В. Гоголя в Бахмуті на доходи міста була відкрита публічна бібліотека, що мала назву «Бахмутська міська бібліотека ім. М.В. Гоголя». На її відкриття та утримання з місцевого запасного капіталу було виділено 3000 крб. За діяльністю бібліотеки слідкував спеціальний Бібліотечний комітет під керівництвом голови міської Думи М.І. Новгородцева. Бібліотека була платною. На утримання бібліотеки протягом 1909-1913 р.р. Катеринославськими губернськими земськими зборами виділялось по 300 крб. щорічно.
У повоєнні роки, з 1944 по 1958 рр. була проведена колосальна робота з відновлення та організації фондів. У 1959 р. фонд бібліотеки для дорослих нараховував уже 51972 прим., було організовано відкритий доступ до фонду. Завідуючою бібліотекою тоді працювала (з 1954 р.) Воробець Тамара Яківна.
Центральна міська бібліотека для дорослих завжди була центром бібліотечної роботи у місті. З 1960 р. по 1975 р. бібліотеку очолювала Чумак Надія Дмитрівна. У 1964 р. бібліотека отримала нове приміщення по вулиці Артема, 28 (на першому поверсі житлового 5-ти поверхового будинку), де і по 2022 р. (до повномасштабного вторгнення росії) займала 667 кв.м. площі. У новому приміщенні відкрили два відділи: абонемент та читальний зал. Проводилась робота з популяризації літератури. Бібліотека стала школою передового досвіду, надавала методичну допомогу бібліотекам інших систем і відомств. Тут проводились семінари, науково-практичні конференції тощо.
Колектив Центральної міської бібліотеки для дорослих 60-ті роки.
У 1977 р. на базі центральної міської бібліотеки для дорослих відбувається централізація державних бібліотек міста, створюється нова форма об’єднання бібліотек – Артемівська міська централізована бібліотечна система. До її складу увійшли 9 бібліотек. У 1980 р. у Східному мікрорайоні відкрилася ще одна бібліотека-філіал №8. Центральна міська бібліотека для дорослих стала головною. При ній були організовані нові відділи: методико-бібліографічний, комплектування і обробки літератури, обслуговування, організації і використання єдиного книжкового фонду.
Першим директором централізованої бібліотечної системи (ЦБС) була Кремньова Раїса Марківна. З 1984 р. по 1987 р. - Щербіна (Захарова) Ніна Олексіївна. З 1987 р. по 2005 р. посаду директора обіймала
Сторожук Ганна Миколаївна. Вона була ініціатором створення музею історії бібліотечної справи міста. 1996 року присвоєно звання «Почесний громадянин Артемівська». За підсумками 2002 року Ганна Миколаївна нагороджена обласною держадміністрацією символікою Донбасу – «Пальмою Мерцалова».
Цього ж року Ганні Миколаївні надано звання «Людини року» в номінації «За розвиток регіону, духовне виховання спадщина міста».
У 2005 році на посаду директора ЦБС призначена Біленко Тетяна Миколаївна. Під керівництвом Тетяни Миколаївни бібліотеки брали активну участь у всеукраїнських і обласних конкурсах, успішно залучали позабюджетні кошти для зміцнення матеріальної бази й поліпшення якості обслуговування читачів. У 2009 році Тетяні Миколаївні надано звання «Людини року» в номінації "За розвиток культури, духовне виховання населення міста". Нагороджена відзнакою Всеукраїнської організації Українська бібліотечна асоціація «За відданість бібліотечній справі». Працює на посаді по теперішній час.
Біленко Тетяна Миколаївна, директор централізованої бібліотечної системи (з 2005 р.)
Кінець 80-х-початок 90-х років знаменуються бурхливими подіями в житті суспільства, що відбилося на роботі бібліотек. Бібліотеки, реагуючи на зміни в соціальному, в читацькому середовищі, у свою чергу, удосконалювали свою роботу, привносячи до неї нові, оригінальні форми і методи, формуючи нові напрями у своїй діяльності.
У 2000-х роках бібліотеки активно займаються проектною діяльністю, що дозволило комп’ютеризувати бібліотеки та почати впроваджувати в роботу сучасні інформаційні технології, розпочати автоматизацію бібліотечних процесів.
У 2001р. Артемівська міська централізована бібліотечна система стала переможцем конкурсу проектів Посольства США в Україні «Інтернет для читачів публічних бібліотек». У трьох бібліотеках системи – центральній міській бібліотеці, міській бібліотеці для дітей та бібліотеці-філіалі №2 – було відкрито Інтернет-центри з безкоштовним доступом до Інтернету. Це були перші комп’ютери з доступом до мережі Інтернет в бібліотеках для мешканців міста. Ініціатором та керівником цього проекту була директор Ганна Миколаївна Сторожук.
У 2005-2006 р.р. Центральна міська бібліотека була співвиконавцем проекту Коаліції громадських організацій м. Артемівська «Вчимося жити разом», в рамках Програми «Демократизація України: програма малих проектів» при фінансовій підтримці Міністерства у справах міжнародного розвитку Великої Британії. За цим проектом було збудовано один із перших пандусів в місті, що забезпечило доступ маломобільним мешканцям до бібліотеки.
У 2010-2013 р.р. році централізована бібліотечна система отримала перемогу в конкурсі проекту «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» в рамках програми «Бібліоміст» за фінансової підтримки Фонду Біла та Мелінди Гейтс. Це дозволило оновити комп’ютерну техніку у центральній міській бібліотеці та п’ять бібліотек-філіалів (бібліотеки-філіали №1,4,5,7,8) комп’ютеризувати і підключити до Інтернет. Що дало змогу розширити доступ до інформації мешканцям громади у віддалених мікрорайонах міста, надавати нові послуги у бібліотеках.
У 2015 році Центральна міська бібліотека стала переможцем у конкурсі проектів «Сприяння стабілізації громад на Донбасі», оголошеного представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні (МОМ).
Центральна міська бібліотека стала сучасним закладом культури. У відділах бібліотеки було організовано комфортні зони обслуговування з відкритим вільним доступом до фондів бібліотеки для всіх категорій мешканців міста. Учнівська молодь була частим гостем бібліотеки, де знаходила інформацію для навчання та змістовно проводила дозвілля.
За цим проектом у центральній міській бібліотеці проводились соціальні заходи для згуртування мешканців громади та ВПО, придбано мультимедійне обладнання, меблі, капітально відремонтовано читальний зал бібліотеки, замінені всі вікна у приміщенні. Проект діяв з 2015 року по 2019 р.р.
З 2000 року по 2021 рік фахівцями центральної міської бібліотеки було написано близько 100 проектів, з яких 44 отримали фінансову підтримку. Проектна діяльність дала змогу кардинально змінити бібліотеки, оновити напрямки роботи, залучити до користування бібліотеками нові категорії мешканців.
До кінця 2016 року Централізована бібліотечна система складалася із 8-ми бібліотек: Центральна міська бібліотека, міська бібліотека для дітей та бібліотеки-філіали №1 (м.Часів-Яр), №2, №4,№5, №7 (м.Соледар), №8.
Під час децентралізації бібліотеки-філіали №№1,7 були передані до Часів-ярської та Соледарської територіальних громад.
У січні 2020 року Централізована бібліотечна система була ліквідована. Правонаступником її стала Центральна міська бібліотека Бахмутської міської територіальної громади. До її складу увійшли відокремлені структурні підрозділи:
-
Міська бібліотека для дітей (вул. Миру,40)
-
бібліотека-філіал №1 для людей з вадами зору (вул. О. Сибірцева, 214)
-
бібліотека-філіал №2 (вул. Чайковського, 28)
-
бібліотека-філіал №3 (село Іванівське, вул.Зарічна,4)
-
бібліотека-філіал №4 (вул. Перемоги 23А)
-
бібліотека-філіал №5 (вул. Декабристів, 43)
-
бібліотека-філіал №6 (село Кліщіївка, вул. Шкільна, 103А)
-
бібліотека-філіал №7 (село Зайцеве, вул. Кооперативна,1)
-
бібліотека-філіал №8 (вул. Некрасова, 46)
-
бібліотека-філіал №9 (село Покровське вул. 40 років Перемоги, 11)
-
бібліотека-філіал №10 (село Клинове, вул. Козаченко, 1А)
-
бібліотека-філіал №11 (селище Зеленопілля, вул. Ювілейна, 23А)
На запит читачів при бібліотеці працювали 6 клубів за інтересами: «Мандруємо разом», «Теплий дім», поетичний клуб «Ліра», любителів кіно, медіастудія «Зустріч з піснею», еколекторій «Природа і ми».
З 2008 по 2015 рік центральна міська бібліотека була майданчиком конкурсу «Все віддзеркалюється у Слові…», засновником якого став наш земляк, член Національного союзу письменників України, лауреат національних і міжнародних літературних премій, народний депутат двох скликань, почесний громадянин Артемівська, поет Володимир Черепков. Щорічно підводилися підсумки конкурсу та проводилися презентації альманаху «Кристал». У збірнику були зібрані твори лауреатів конкурсу.
Перед початком повномасштабного вторгнення росії в Україну всі бібліотеки були відремонтовані, підключені до мережі інтернет, оснащені новою комп’ютерною технікою та сучасними меблями. Книжковий фонд постійно оновлювався. Бібліотеки отримували щорічно до 200 назв періодичних видань.
На початок 2022 року загальний фонд бібліотеки складав – 211294 прим., у т. ч. Центральній міській бібліотеці - 66591 прим.
У 2021 році бібліотеками всього було залучено 23555 користувачів, центральна міська бібліотека - понад 8000.
24 лютого 2022 року кардинально змінило життя бібліотек міста. В зв’язку з окупацією міста працівники виїхали. До більш безпечного регіону було евакуйовано 454 примірника книг, 76 примірників раритетних видань, тифлокомплекс та частину комп’ютерної техніки.
З жовтня 2022 року бібліотекари почали налагоджувати роботу Центральної міської бібліотеки онлайн. Фахівці відновили роботу сайту бібліотеки, сторінок в Фейсбуці та Телеграм-каналі, де публікуються інформаційні матеріали, огляди книг, посилання на веб-ресурси, на яких можна прочитати онлайн книжки.
У містах Дніпро та Жовті Води на Дніпропетровщині бібліотекари працюють з вимушено переміщеними особами офлайн. У м. Дніпро Центральна міська бібліотека заключила договір про спільну діяльність з Дніпропетровською обласною бібліотекою для дітей. У цьому приміщенні 2 фахівця нашої бібліотеки кілька разів на тиждень проводять різноманітні заходи для дітей та дорослих бахмутської громади, а також для інших осіб зі статусом ВПО. Також в обласній бібліотеці для дітей встановили тифлокомплекс для незрячих. Бахмутяни з вадами зору, які мешкають у м. Дніпро, можуть продовжувати опановувати навички роботи на комп’ютері та в інтернет.
У містах Київ, Дніпро, Жовті Води, Чернігів у Осередках підтримки мешканців Бахмутської міської ТГ були створені книжкові полички, що дозволило надавати книжки для читання.
У містах Дніпро і Жовті води організовані клуби за інтересами «Кава між рядків», «Натхнення», на засіданнях яких бахмутяни активно спілкуються між собою, що допомагає разом пережити важкі часи.