15 квітня традиційно в Україні святкується День екологічних знань. Він веде свою історію з 1992 року, коли на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро, де обговорювалися проблеми навколишнього середовища, було підкреслено величезне значення екологічної освіти населення всіх країн світу в реалізації стратегії виживання і для сталого розвитку людства.
У нашій країні це свято відзначається з 1996 року за ініціативою громадських природоохоронних організацій.
Основна мета цього свята - просування екологічних знань та формування екологічної культури населення, інформування громадськості про стан навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, а також виховання і підготовка громадянина, що вміє мислити екологічно.
Важливість екологічних знань в сучасному світі вже ні в кого не викликає сумнівів, адже діяльність з формування екологічної культури та дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища ˗ це запорука безпечного майбутнього для всього людства.
З огляду на те, що майбутнє належить підростаючому поколінню, його вмінню оцінювати ситуацію, адекватно реагувати на зміни і вирішувати проблеми, пов'язані з виживанням планети, все важливішим стає формування екологічної поведінки людини, яка базується на новому екологічному мисленні:
розумінні сучасних екологічних проблем держави й світу, усвідомлення їх важливості, актуальності і універсальності;
відродженні кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної природи;
подоланні споживацького ставлення до природи;
розвитку особистої відповідальності за стан довкілля;
розвитку умінь приймати рішення щодо проблем навколишнього природного середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки;
виховання глибокої поваги до власного здоров’я та вироблення навичок його збереження.
Екологічні цікавинки.
27 000 дерев знищується кожен день для виробництва туалетного паперу.
Переробка однієї алюмінієвої банки зможе надати достатньо електроенергії, щоб телевізор працював мінімум 3 години. 80 мільярдів алюмінієвих банок використовується щоденно.
Папір може бути перероблений тільки шість разів. Після цього волокна дуже слабкі щоб триматися разом.
40% усієї води у світі продається у пляшках.
Скляна пляшка зроблена у наш час потребує 4000 років для розкладання.
Найстаріше дерево у світі більше 4600 років.
Наша планета збільшується на 77 мільйонів жителів щорічно.
Сміттєзвалища складаються на 35% з пакувальних матеріалів.
Тропічні ліси скорочуються на 100 акрів щохвилинно.
Тільки американські компанії використовують паперу достатньо, щоб обгорнути землю три рази. (Дуже добре, що світ бізнесу рухається у напрямку без папіряного використання у своїй роботі)
Тільки один відсоток води на нашій планеті може бути використаний, 97% вода в океані а ще 2% заморожена вода в Арктиці на сьогодні.
30% відсотків холодного повітря зникає з вашого холодильника коли Ви його відчиняєте
Чому восени жовтіє листя? За зелений колір, який переважає в рослинах навесні і влітку, відповідає хлорофіл — пігмент. Завдяки йому відбувається фотосинтез. Коли настає осінь, рослини намагаються вивести з листя всі доступні поживні речовини. Це в першу чергу білки, вуглеводи, ліпіди. Ці речовини перетворюються на щось розчинне і переносяться далі в стебло, коріння, де зберігаються протягом зими. Відповідно, руйнується хлорофіл, що надає листю зелене забарвлення. Стає видно інші групи пігментів, які були замасковані зеленим забарвленням хлорофілу. Каротиноїди відповідають за жовтий колір, а водорозчинні антоціани — за червоний. Вони не руйнуються.
Чи сплять білі ведмеді взимку? Як не дивно, практично не сплять! Тобто сплять-то вони нормально, як і влітку (тільки влітку вони зазвичай сплять більше). А ось в зимовий сон не впадають. («Сплячки» ведмедів правильніше називати зимовим сном; справжньої сплячки у ведмедів немає, оскільки температура їх тіла майже не падає, і в будь-який момент вони можуть прокинутись.) У зимовий сон впадають лише вагітні та вигодовуючи новонароджених дитинчат самки. Решта білих ведмедів якщо і залягають в барлогу, то ненадовго і не щороку.
Чому океан синій? Зазвичай вважається, що океан завдячує своїм синім кольором блакитному небу, яке відбивається у дзеркалі води. Втім, це невірне уявлення. За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA), синім океан стає завдяки тому, як він поглинає сонячне світло. Коли сонячне світло падає на океан, вода поглинає довгохвильові кольори на червоному кінці спектру, а також короткохвильове світло, у тому числі фіолетовий та ультрафіолетовий. Решта світла, яку ми бачимо, в основному складається з синіх довжин хвиль. Однак, як зазначає NOAA, океан може набувати інших відтінків, включаючи червоний та зелений, якщо світло відбивається від предметів, плаваючих поблизу поверхні води, таких як водорості та відклади. Натомість океанічна вода стає дедалі більш синьою, чим глибше в неї зануритись. Молекули води спочатку поглинають інфрачервоне, червоне та ультрафіолетове світло, а потім жовте, зелене та фіолетове. Синє світло поглинається останнім.
Чому каченята ходять за мамою слід в слід, а курчата — безладною юрбою? Каченята і курчата — народжуються опушеними, зрячими і з перших хвилин життя готові слідувати за матір'ю. Головне завдання мами-качки — перевести своїх дітей в безпечне місце. Після появи на світ пташенята повинні дістатись води, нерідко — за кілька кілометрів, в тому числі крізь густі зарості трави. Загублене каченя приречене на загибель. Тільки йдучи один за одним слід в слід, голова до хвоста, каченята здатні не загубити один одного. Також ланцюжком або щільним табунцем каченята слідом за матір'ю долають простори відкритої води і розосереджуються, тільки діставшись краю очерету. На відміну від качки, курка не водить своїх пташенят на великі відстані. Вона веде виводок по траві, показуючи пташенятам доступний їм корм. Оточивши курку або слідуючи за нею розсіяною групою, курчата годуються і знайомляться з навколишнім світом. При цьому вони попискують, даючи знати про своє місцезнаходження і мамі, і своїм побратимам. Забарившись за спинами братів і сестер, курчата можуть залишитись голодними, і тому рідко бігають один за одним.
Пісок під мікроскопом. Щоб побачити новий світ, необов'язково їхати за тисячі кілометрів. Достатньо подивитись під ноги. Химерні фігурки, які переливаються на світлі різними кольорами, — насправді збільшений в 100 раз звичайний пісок з пляжу гавайського острова Мауї. Прозорі безформні кристали — частинки кварцу, які пролежали в океані мільйони років. А «рогатки» — фрагменти скелета морських губок. Жовті «стільники» і «кукурудзяні качани» іншої природи. Це залишки одноклітинних організмів форамініфер, знаменитих візерунчатими мушлями. Блакитний камінчик з бульбашками теж органічного походження. Це обривок пластини, яка вкривала тіло юного морського їжака.
Поради для екосвідомості!
Ходіть більше пішки.
Економте воду.
Бережіть енергію.
Сортуйте сміття.
Відмовтесь від пластику.
Економте папір.
Посадіть дерево.
Будьте мудрими споживачами.
Купуйте місцеве.
Вегетаріанство на день.
Платіть онлайн.
Речам – друге життя.
Екофішка на день.
День екологічних знань значимий не тільки для тих, хто займається екологічним вихованням та освітою, а й для всіх жителів нашої планети, адже йдеться про безпечне життя в майбутньому всіх нас. Прищеплення екологічної культури сьогодні – запорука збереження здоров’я майбутніх поколінь!
Формуючи екологічну культуру сьогодні — зберігаємо здоров’я майбутніх поколінь!
Comments