230 років від дня народження Джона Кітса

31 жовтня 2025 року виповнюється 230 років від дня народження Джона Кітса (1795–1821) – одного з найвизначніших англійських поетів-романтиків. Його життя було коротким, але його слово стало вічним. Лише за кілька років творчості Кітс створив поезію, яка назавжди змінила відчуття краси, любові та скороминущості людського буття.

Джон Кітс народився у Лондоні в сім’ї конюха, що працював у поштовому заїзді. Осиротівши в підлітковому віці, хлопець здобув освіту в школі при лікарні, вивчав медицину й навіть мав стати хірургом. Але його душа прагнула не скальпеля, а пера. Він покинув навчання, щоб цілком присвятити себе поезії — рішенню, яке тоді здавалося безумством, але стало благословенням для світової літератури.

Перший вірш Кітса «Імітація Спенсера» був написаний у 19 років (1814). У 1817році Кітс видав першу книжку ліричних віршів, а в наступному році – велику поему «Ендіміон». Але за життя його твори не отримали високої оцінки критиків і читачів. Критики були жорстокі, а матеріальні нестатки — постійні. Та він продовжував писати. Найкращі твори Кітса були написані, коли йому було 23 роки. У 1819 році поет створює свої найвідоміші твори — «Оду до солов’я», балади («La Belle Dame sans Merci»), поеми («Гіперіон», «Ламія»), сонети («Сонет про самотність») та вірші, відомі своєю чуттєвістю та красою мови. «Напередодні свята св. Агнес», «Про коника та цвіркуна».

Кохання Джона Кітса до юної Фанні Браун було глибоким і трагічним. Вони були заручені, але хвороба не дозволила їм побратися. Поет хворів на туберкульоз, і в пошуках порятунку вирушив до Італії. Там, у Римі, він і помер у віці лише 25 років. На його могилі написано: «Тут спочиває той, чиє ім’я було написане на воді».

Попри коротке життя, спадщина Кітса — це перлина англійської поезії. Його мова — ніжна й музична, сповнена образів природи, світла, пахощів і тиші. Кітс навчив бачити красу у звичайному, а мить — як відблиск вічності.

Його творчість надихнула таких митців, як Альфред Теннісон, Оскар Вайльд, Марина Цвєтаєва, Анна Ахматова, Джон Апдайк.

Фільм «Яскрава зірка» (Bright Star, 2009), знятий режисеркою Джейн Кемпіон, розповідає про його останні роки та кохання до Фанні Браун — ніжно, поетично, як і його вірші. Джон Кітс вірив, що поезія — це не втеча від життя, а його найвища форма. І хоча він прожив мало, його поетичний всесвіт залишився вічним.

«Я залишу після себе щось, що зробить мене безсмертним»— Джон Кітс