170 років від дня народження Івана Франка - видатного українського письменника, поета, прозаїка, публіциста

27 серпня 2026 року виповнюється 170 років від дня народження Івана Яковича Франка (1856–1916) - видатного українського письменника, поета, прозаїка, публіциста, перекладача, ученого та громадського діяча.

Є імена, які давно стали частиною української культури. Серед них - Іван Франко. Його називають Великим Каменярем, але за цим символічним образом стоїть надзвичайно багатогранна особистість - людина, яка невтомно працювала зі словом і прагнула ним змінювати світ.

Франко народився 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у Дрогобицькій гімназії, а згодом вступив до Львівського університету. Ще в юності він почав активно займатися літературною та громадською діяльністю. Його життя було непростим: арешти, переслідування, матеріальні труднощі не зупинили письменника. Навпаки - вони лише зміцнювали його переконання в необхідності працювати для української культури.

Особливе місце у творчості письменника посідає проза. Франко добре знав життя простих людей і не боявся говорити про складні соціальні проблеми.

У повісті «Борислав сміється» він показав життя робітників нафтового промислу Борислава, їхню важку працю та боротьбу за свої права. Не менш відомою стала історична повість «Захар Беркут», у якій через події XIII століття письменник розмірковує про єдність громади, свободу, мужність і відповідальність людини перед своїм народом.

А твори «Boa constrictor», «Для домашнього огнища», «Перехресні стежки», «Украдене щастя» розкривають уже інші грані Франкового таланту - психологію людини, складність людських стосунків, моральний вибір і суспільні суперечності.

Та, мабуть, найвідоміший літературний образ Франка - поет.

Його поезія сповнена роздумів про людину, працю, свободу, любов, Україну та майбутнє. Саме з поезією пов'язаний символічний образ Каменяра. У знаменитому творі «Каменярі» люди, закуті ланцюгами, розбивають скелю, прокладаючи шлях до нового життя. Образ каменярів став символом важкої, наполегливої праці заради майбутнього, а самого Франка надовго назвали Великим Каменярем.

Особливе місце у творчості письменника посідає поема «Мойсей», опублікована 1905 року. У ній біблійний сюжет стає приводом для глибоких роздумів про народ, його шлях, віру у власні сили та майбутнє.

Іван Франко був людиною надзвичайно широких інтересів. Він перекладав твори світової літератури, зокрема Гомера, Софокла, Гете, Гейне та інших авторів, знайомлячи українського читача зі світовою культурною спадщиною.

Його цікавили історія, фольклор, етнографія, літературознавство, мовознавство. Франко збирав народні пісні, легенди, прислів'я, досліджував українську літературу та культуру.

А ще він був надзвичайно продуктивним автором. Його творча спадщина охоплює понад тисячу творів різних жанрів.

Чому Франко залишається сучасним? Мабуть, тому, що у своїх творах він говорив не лише про свою епоху. Його герої люблять і страждають, мріють і помиляються, шукають справедливості, борються за свободу, роблять складний моральний вибір. А питання, які порушував письменник, — що таке свобода? заради чого варто працювати? чи може одна людина змінити світ? що робить народ сильним? - не втратили актуальності й сьогодні.

170 років потому ми знову гортаємо сторінки Франкових творів і відкриваємо в них щось нове. Для когось це буде захоплива історія «Захара Беркута», для когось - сильні рядки «Каменярів», для когось - драматична історія «Украденого щастя», а для когось - глибока філософія «Мойсея».

І, можливо, саме в цьому й полягає справжнє безсмертя письменника - його слово продовжує розмовляти з новими поколіннями.

Тож запрошуємо перегорнути сторінки творів Івана Франка - і зустрітися з письменником, якому й через 170 років є що сказати сучасному читачеві.