Едіт Несбіт народилася в 1858 в сім'ї хіміка і вчителя сільськогосподарської школи Джона Колліза Несбіта, який помер у березні 1862. Сім'я Несбіт постійно переїжджала протягом декількох років через слабість здоров'я її сестри Марії. Жили в Брайтоні, Бакінгемширі,Франції (Діпп, Руан, Париж, Тур, Пуатьє, Анголи, Бордо, Аркачон, По, Баньер-де-Бігор),Іспанії і Німеччини, перед тим як оселитися на три роки в Халстд-Холі в Халстед на північно-заході Кента , місце яке пізніше описувалося в її «Дітях залізниці».
Коли Едіт було 17, сім'я знову переїхала, цього разу в Лондон. У 1877 19-річна Несбіт познайомилася з банківським клерком Х'юбертом Бландом. 22 квітня 1880 вона вийшла за нього заміж.
Несбіт і Бланд були одними із засновників Фабіанського товариства (предтечі Лейбористської партії) в 1884 р. Їх син Фабіан був названий на честь Товариства. Вони також співпрацювали з редакцією журналу товариства «Сьогодні». Несбіт і Бланд також деякий час співпрацювали в соціал-демократичній федерації, але пізніше покинули її як занадто радикальну. Несбіт активно читала лекції і писала статті про соціалізм протягом 1880-х років. Також вона писала спільно зі своїм чоловіком під псевдонімом Фабіан Бланд, але ця її діяльність поступово поступилася місцем дитячій літературі у зв'язку з очевидним успіхом письменниці на цьому терені.
Едіт прожила з 1899 а по 1920 у Велл-Хол-Хаус, Елтхем, Кент. 20 лютого 1917, через три роки після смерті Бланда, вона вийшла заміж за Томаса «Шкіпер» Такера, корабельного інженера. До кінця життя вона жила в котеджі «Crowlink» під Фрінстоне, в східному Сассексі. Померла від раку легенів в 1924 у і була похована на кладовищі при церкві Святої Марії в Марше.
"Діти залізниці" - роман, що вийшов в оригіналі 1906 року, але актуальність порушених у ньому тем плюс дивовижно красива, літературна, в класичному її розумінні, мова варті того, щоб книжка була прочитана.
Роберт, Пітер та Філліпс після таємничого зникнення батька, що працював у Міністерстві закордонних справ і підозрювався у шпигунстві, переїжджають з Лондона у передмістя. Там вони потоваришують з працівником станції, врятують поїзд від аварії і нарешті дочекаються об'єднання своєї родини.
Kommentare