9 жовтня виповнюється 120 років від дня народження Миколи Платоновича Бажана (1904–1983), українського письменника, поета, перекладача.
Микола Бажан народився 9 жовтня 1904 року у м. Кам'янці-Подільскому на Хмельниччині в родині військового топографа. Юнацькі роки провів в Умані. Закінчив там кооперативний технікум, переїхав до Києва, де навчався спочатку в кооперативному інституті, а потім в інституті зовнішніх зносин.
Творчість М. П. Бажана — визначне явище в історії української культури. Людина активної громадянської позиції, поет завжди був у вирі життя, а тому й поезія його завжди зумовлювалася загальнонародними інтересами, відбивала безпосередні живі враження.
Перші поетичні твори М. Бажана опубліковані на початку 20-х років. Вони засвідчили, що в українській літературі з'явився новий талановитий художник, у якого є свій стиль і своя манера письма. Дитячі роки Микола Бажан провів у гайдамацькій Умані, в місті, де бушувала Коліївщина, де полишилися спогади про діяльність Кармалюка, де прокотилися хвилі революції, анархії, а все це залишило неабиякий слід у серці і подальших концепціях М. Бажана. Його приваблює не тільки трагічна історія України, а й історія тієї доби, в якій він жив, думав, творив. Поет відтворює час Коліївщини ("Залізнякова ніч") та бурхливі події громадянської війни, протест проти знищення людських прав і законів ("Гетто в Умані", 1929), роздуми над сенсом історії України (поема "Сліпці", 1930-1931).
30-ті роки для М. Бажана — це роки ствердження його життя, осмислення служіння людям, суспільству. Це ми бачимо в поемі "Безсмертя", у віршах "Трилогія пристрасті", "Танець". Саме тоді він розпочинає виступати як перекладач, переклади якого становлять зразок титанічної праці й майстерності ("Витязь у тигровій шкурі" Шота Руставелі, твори Алішера Навої та ін.).
У важкий для народу період Великої Вітчизняної війни Микола Бажан своїм полум'яним, пристрасним словом нищить німецько-фашистських загарбників. Його славнозвісні "Клятва" і "Данило Галицький" по праву увійшли в золоту скарбницю вітчизняної поезії.
У вірші "Клятва" прозора ясність думки, простота і доступність образного малюнка поезії відповідали урочисто-гнівному змістові клятви народу, величного у своїй ненависті до ворога і незрушного у святій вірі в перемогу над ним. "Клятва" в лічені дні здобула визнання народу і навіть стала популярною піснею. Музику до віршів написав відомий композитор Г. Верьовка.
У поемі "Данило Галицький" М. Бажан пов'язав події сімсотлітньої давності з тривогами і болями сучасності, уникнувши двох спокус, які виникають при роботі на історичну тему, — штучного осучаснення давнини та архаїзації стилю. У 1946 р. за поему "Данило Галицький" автор був відзначений Державною премією СРСР.
Широчінь поетичних обріїв, загальнолюдських цінностей на повну силу виявилася у творчості М. Бажана 60—70-х років: цикл "Міцкевич в Одесі" (1957), збірка "Італійські зустрічі" (1961), цикл "Чотири оповідання про надію" (1966).
Лебединою піснею М. Бажана став цикл "Нічні концерти" (1977), який дає підстави стверджувати про його вірність високим мистецьким ідеалам, прагненням передавати українським словом враження від культурних здобутків людства.
Поезія Миколи Бажана нерозривно пов'язана з фольклорними жанрами, образами, народним світоглядом і мораллю. Збірка "Доробок" у цьому аспекті вельми прикметна. У поетичній новелі Бажана "Ніч на Івана Купала" уявлення про добро та зло, красу та потворність, народну мораль наводять на сенс людського буття, людину і світ.
Карбоване слово поета плекалось у золотій колисці народного мелосу, народного слова, народного світогляду. Глибинне знання М. Бажаном народного життя є свідченням непересічності його таланту, енциклопедичності його інтелекту, космічної масштабності його естетичного ідеалу. Микола Бажан — незрівнянний творець, глибоко вдумливий співець високих звершень людського духу. Він по праву посідає одне з чільних місць в історії нашої національної культури.
Помер 23 листопада 1983 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
Ім'я Миколи Бажана носять середні школи №11 Умані та №25 Кам'янець-Подільського, де відкрито музей поета. У Кам'янець-Подільському національному університеті встановлено стипендію імені Миколи Бажана. Його ім'ям названо проспект у Києві, вулиці в багатьох містах України.
Микола Бажан цікаві факти:
►У родині Бажанів було троє дітей, Микола був найстаршим.
►З дитинства любив збирати речі, особливо мистецькі витвори, вважаючи їхнє збереження важливим завданням.
► На його творчість мала плив поезія Лесі Українки та Павла Тичини, а Леся Курбаса він узагалі вважав своїм натхненником
► Як поет-футурист публікувався також під псевдонімами Нік Бажа́н, Панфутури́ст, Н. Б..
► У 1929-1932 роках працював редактором у студії Всеукраїнського фотокіноуправління.
► У роки життя в Харкові прожив у чотирикімнатній квартирі письменницького будинку «Слово».
►Головний редактор «Української радянської енциклопедії» та ініціатор укладання «Шевченківського словника».
►Був двічі одружений: першою дружиною була Гаїна Коваленко, а другою – Ніна Лауер. У шлюбі з першою дружиною народилася дочка Майя. У другому шлюбі дітей не було.
►Майя Бажан пояснювала розлучення батька з матір’ю так: “З мамою батьку було важко. Адже вона була актрисою, жінкою типу Ахматової та Цвєтаєвої. Цигарка, бокал вина, ніяких домашніх турбот і обов’язків — стовідсоткова представниця богеми. Писала вірші, прекрасно перекладала. І дуже кохала батька! Але йому хотілося сімейного життя. Ніна Володимирівна і була такою — дружиною в першу чергу. Вона створила Бажану прекрасні побутові умови. Адже він нічого не вмів робити з домашніх справ: ні цвяха забити, ні супу розігріти. В побуті він був безпомічним, як дитина. Це був книголюб. Він приходив додому, мив руки та сідав за робочий стіл. Писати або читати”.
Комментарии