28 жовтня 2025 року виповнюється 130 років від дня народження Майка (Михайла Гервасійовича) Йогансена — видатного українського поета

28 жовтня 2025 року виповнюється 130 років від дня народження Майка (Михайла Гервасійовича) Йогансена — видатного українського поета, прозаїка, перекладача, літературознавця, представника блискучої плеяди митців «Розстріляного відродження». Його називали “останнім романтиком”.

Михайло Герваасійович Йога́нсен народився 16 (28) жовтня 1895 року в Харкові. Його батько був родом з Латвії, у Харкові він працював вчителем німецької мови. Матір походила з роду старобільських козаків. Майк був не єдиною дитиною у родині. Він мав сестер Тетяну та Маргариту, брата Федора. Батько змушував дітей читати «Фауста» Гете, щоб вдосконалять свої знання з німецької мови. У 9 років склав перший вірш про старість і смерть німецькою мовою. Він вирізав його на дверях льоху. Із 14 років Йогансен почав підробляти репетиторством. 

 Навчався у Третій харківській чоловічій гімназії. Потім закінчив історико-філологічний факультет Харківського Імператорського університету (1917), де спеціалізувався на вивченні латини. Вчителював у школах Харкова, викладав у Харківському інституті народної освіти. Перекладав твори Шіллера, Шекспіра, По.

Почав писати українською і друкуватися із 1920 року. На питання “Чому ви пишете українською мовою?” відповідав: “Бо я не живу в Ірляндії, не живу в Тамбові”. Перші поезії були опубліковані в журналі “Жовтень”. Згодом вийшла перша збірка “Д’горі”.  В середині 1920-х років підготував збірник прозових творів “17 хвилин” та пригодницький роман “Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших”. У співпраці з Ю. Тютюнником написав сценарій фільму “Звенигора” (режисер О. Довженко), разом з М. Хвильовим та Остапом Вишнею – сценарії оперет “Мікадо” і “Алло на хвилі 477” (поставлені в харківському театрі “Березіль”).

Писав для дітей. Опублікував низку оповідань, зокрема “Краби”, “Кіт-Чудило”, “Собака, що лазив на дерево”, “Жук-водолюб і таргани”.

Його перу належать розвідки: “Пристосування латиниці до потреб української мови” (1923), “Фонетичні етюди (замітки з нагоди фонетики м. Шишак на Полтавщині в зв’язку з літературною вимовою)” та “Lexica. Сучасні українські словники практичного вжитку” (обидва – 1925).

Також Йогансен є одним із укладачів “Практичного російсько-українського словника” (1926) та “Російсько-українського словника приказок” (1928). Брав участь у складанні проєкту українського правопису 1928.

Йогансен був одним із засновників літературного угруповання ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури), яке об’єднувало провідних українських письменників 1920-х років. Його творчість відзначається мовною експериментальністю, гумором, іронією й поєднанням інтелектуального та народного начала.

18 серпня 1937 році письменника було заарештовано та розстріляно — як і багатьох представників української інтелігенції того часу. Реабілітований посмертно.

Творчість Майка Йогансена залишається живою і сучасною, його слово — вільним і новаторським, а постать — символом мужності українського митця, який не скорився системі.