155 років від дня народження Лесі Українки

25 лютого виповнюється 155 років від дня народження Лесі Українки (справжнє ім’я — Лариса Косач)  (1871–1913) — видатної української поетеси, драматургині, перекладачки, мислительки та однієї з найсильніших постатей національної культури.

Її ім’я стало символом духовної стійкості, свободи думки та незламності людського духу.

Народилася вона в заможній та інтелігентній, високосвідченій родині. Її матір всі знали як письменницю-націоналістку Олену Пчілку ( Ольга Петрівна Драгоманова-Косач). Батько — високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис. Дядько – Михайло Драгоманов (відомий український діяч).

Серед всіх дітей Леся найбільш близька була з братом Михайликом, їх навіть називали спільним іменем – «Мишелосіє» через нерозлучність. Проте сина мати ставила вище за Лесю — її довго вважала малорозвиненою. Крім того, не любила її непокірної вдачі. Дітей Косачі навчали вдома за власною програмою і лише українською мовою.

Леся Українка увійшла в літературу як авторка глибоких і сміливих творів, у яких поєдналися: любов до України та її культури; ідеї свободи, гідності й боротьби; філософські роздуми про життя і призначення людини; тонка ліричність і внутрішня сила.

Попри тяжку хворобу, яка супроводжувала її з дитинства, вона вивчила багато іноземних мов, багато подорожувала, активно працювала й залишила величезну творчу спадщину.

Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять.

У 19 років написала підручник «Стародавня історія східних народів» для сестер. Вже в цьому віці вона активно займалася перекладами творів Байрона, Шекспір, Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера та ін.

Творчість Лесі Українки виходить далеко за межі традиційної лірики. Вона створила: поезії громадянського й філософського звучання; драматичні поеми, що стали вершиною української драматургії; публіцистику та літературно-критичні статті; переклади світової класики.

Її драматичні твори піднімають теми свободи вибору, відповідальності, духовної незалежності та сили особистості перед обставинами.

Леся Українка любила природу, обожнювала сама сидити квіти. А вершина її творчості неймовірний твір «Лісова пісню». Цей твір про природу було написано лише за 12 днів!!!

Її велике кохання, Сергій Мержинський, помер у неї на руках, а поема «Одержима» була написана за одну ніч біля його ліжка.

Неймовірним фактом було те, що в останні роки очі поетеси змінили свій колір. Вони з темно–сірих стали насичено–блакитними. Це дуже дивувало всіх її знайомих . Про цей маловідомий факт згадує у листах її мати Олена Пчілка, яка була з дочкою до її останніх хвилин.

Леся Українка була не лише письменницею, а й інтелектуалкою європейського рівня. Вона: підтримувала розвиток української мови та культури; цікавилася історією, фольклором, міфологією; досліджувала світові культурні традиції; відстоювала право національної культури на самобутність. Вона внесла в нашу мову такі слова, як «напровесні» та «промінь».

Її творчість і сьогодні звучить сучасно, адже говорить про свободу, гідність, силу духу та віру в перемогу світла.

У непрості часи слова Лесі Українки набувають особливого значення. Вони надихають: не втрачати надію; зберігати внутрішню стійкість; цінувати культуру й національну ідентичність; вірити у власні сили.

Її творчість стала духовною опорою для багатьох поколінь українців.