140 років від дня народження Андре Моруа (1885–1967):французького письменника, який оживив біографію

26 липня 2025 року виповнюється 140 років від дня народження Андре Моруа (справжнє ім’я — Еміль Саломон Вільгельм Ерзог) — французького письменника, есеїста та майстра психологічної і літературної біографії. Моруа здобув популярність завдяки своїм психологічним романам, фантастичним новелам, історичним працям та, особливо, біографіям великих людей.

Народився в місті Ельбёф (Нормандія) в родині промисловців-ельзасців. Коли Андре було близько 12 років він вступив до престижного Руанского ліцею, де провчився 4 роки, а його наставником був відомий філософ Ален. Після випуску юнак влаштувався працювати на фабрику батька. Все йшло добре до початку Першої світової війни (1914-1918). Андре Моруа відправився на фронт у віці 29 років, де служив офіцером у британській армії — цей досвід ліг в основу його першого великого успіху: сатиричного роману «Мовчання полковника Брамбля» (1918), який зробив його ім’я відомим у Франції та Великій Британії.

Творчість Моруа воістину величезна — 200 книг, більш тисячі статей. Його перу належать романи і новели, критичні статті і філософські есе: літературні мемуари й історичні праці. Але насамперед Моруа — майстер біографічного жанру, перетворивши сухі факти життя на захопливі оповіді. Він вмів розкривати не лише великі досягнення, а й слабкі сторони великих людей, роблячи їхні історії близькими та зрозумілими для читачів.  У центрі біографії Моруа — творча особистість, людина дії, трудівник, бунтар. Песимістичному невір'ю в людину він протиставляє віру в індивідуума, якого створюють не тільки зовнішні обставини, але і він сам. Такими з'являються в нього Шеллі і Байрон, Дізраелі і Гюго, Санд і Дюма. Його біографії виникли на стику історичного дослідження, літературознавчого аналізу і психологічного роману.

Моруа не просто переказував події — він глибоко аналізував внутрішній світ своїх героїв, психологічні мотиви та епоху, в якій вони жили.

Його книга «Аріель, або життя Шеллі» (1923) відкрила цілу серію подібних «романізованих біографій», які здобули величезну популярність завдяки поєднанню науковості з художнім стилем. У 1923 р Моруа видає книгу «Аріель, або Життя Шеллі», а через 4 роки представляє біографічний працю про британського прем'єр-міністра Бенджаміна Дізраелі.

У 1930 р в світ виходить чергова робота письменника, в якій описується докладна біографія Байрона. Цей цикл книг пізніше був надрукований під назвою «Романтична Англія».

Окрім біографій, Моруа писав і глибоко філософські художні твори. Один із найвідоміших — «Клімат» (1928), психологічний роман про кохання, ревнощі та спроби зрозуміти іншу людину. Ця книжка — тонке дослідження стосунків і внутрішніх конфліктів, яке донині зберігає свою актуальність.

Інший важливий твір — «Мистецтво жити» (1939)» присвячений «мистецтву думати». А далі важливими є мистецтво кохати, мистецтво працювати і керувати та, на довершення, мистецтво старіти, у якому Моруа розмірковує над тим, що робить життя гармонійним і повноцінним. Це справжній гід по етичному та інтелектуальному існуванню.

Першою дружиною Андре Моруа була Жанна-Марі Шімкевіч. У цьому шлюбі народилися дівчинка Мішель і 2 хлопчика - Жеральд і Олів'є. Після 11 років подружнього життя чоловік овдовів. Жанна-Марі померла внаслідок сепсису.

Потім літератор взяв за дружину жінку на ім'я Симон Кайяве. Між подружжям були досить вільні стосунки. Андре якийсь час жив окремо з Симон. У цей час у Моруа були близькі зв'язки з іншими жінками, про що знала його законна дружина. Дітей у цьому шлюбі у пари так і не народилося.

Помер письменник 9 жовтня 1967 року, залишивши по собі багату літературну спадщину, яка надихає дослідників і читачів до сьогодні, оскільки вони торкаються вічних питань про роль особистості в історії та сенс життя.

Крім цього, він є автором безлічі афоризмів, які до сих пір не втрачають своєї актуальності.