26 листопада 1998р. першим в історії незалежної України почесне звання "Герой України" отримав Борис Євгенович Патон - видатний фахівець у сфері зварювальних наук та металургії, вчений, інженер, матеріалознавець, професор, доктор технічних наук, організатор науки, політик та урядовець. Цього року відзначається 105 років з дня його народження.
Борис Євгенович Патон народився 14 листопада 1918р. (в паспорті вченого дата 27 листопада вказана неправильно, оскільки до дати нового стилю його справжнього дня народження, що зафіксовано у метричній книзі київської церкви Св. Марії-Магдалини, додали зайвих 13 днів) в сім'ї видатного вченого Євгена Оскаровича Патона, пізніше засновника та директора Інституту електрозварювання, та домогосподарки Наталії Вікторівни Патон (в дівоцтві - Наталії Буде).
Щоб перерахувати всі посади, на яких працював Борис Євгенович, вчені звання та ступені, академії та наукові організації, членом яких він був, нагороди, наукові відкриття та публікації, винаходи, знадобиться не одна сторінка друкованого тексту.
Послідовник свого батька, який, можна сказати, здійснив революцію у зварювальних роботах, Борис Євгенович прожив довге насичене життя довжиною у 101 рік. Він помер 19 серпня 2020р. в своєму рідному місті Києві.
Його дитинство фактично пройшло в стінах Київського політехнічного інституту, на території якого мешкала родина професора цього ж інституту Євгена Оскаровича Патона.
Буревії революції та громадянської війни, звісно, зачепили і родину Патонів. В їх квартиру «підселили» сусіда – видатного українського математика Михайла Кравчука.
Борис Патон зростав серед науковців, в атмосфері технічної та наукової творчості, тож з вибором майбутньої професії вагань не було – інженерія, Київська політехніка.
Закінчення інституту припало на початок війни. Патон захищав диплом 22 червня 1941р. Коли йшов на захист, потрапив під обстріл, але вцілів.
Талановитий випускник був відправлений глибоко в тил, на евакуйований Інститут електрозварювання, для забезпечення виробництва воєнної техніки, а саме всесвітньо відомого танку Т-34.
Саме там Борис Патон реалізував своє відкриття – явище саморегулювання дуги. Це дало можливість налагодити виробництво в умовах звичайних технічних майстерень та не потребувала висококваліфікованої підготовленої робочої сили. Завдяки цьому відкриттю, були створені автомати для зварювання і виробництво танків поставили на конвеєр.
В жодній країні світу автоматичне зварювання під флюсом тоді у танковій промисловості не застосовувалося.
Після закінчення війни та повернення у 1945 р. до Києва Борис Патон дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук у віці 27 році. А ще через 7 років – докторську дисертацію. З 1950 р. Борис Патон працює заступником директора інституту Євгена Патона. Після смерті батька в 1953р. очолив цей інститут.
Відновлення країни та швидкий розвиток науково-технічної революції в 50-ті роки минулого століття сприяли зростанню кількості нових винаходів та відкриттів, що буквально змінили ставлення виробничників до можливостей зварювання.
У другій половині 50-х років Інститут електрозварювання взагалі почав продукувати все нові й нові прогресивні розробки, що буквально “з коліс” впроваджувалися у виробництво. Під керівництвом Бориса Патона і за його безпосередньою участю було розгорнуто широкі фундаментальні дослідження, що стали основою для створення та застосування багатьох способів зварювання. Це дало можливість отримати особливо чисті спеціальні сплави й сталі. Відкрилися перспективи для створення новітніх конструкційних і функціональних матеріалів, особлива потреба в яких виникла наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття. Інститут швидко виріс у потужний науково-технічний комплекс, до структури якого увійшли власне науково-дослідний інститут, конструкторсько-технологічні й експериментальні підрозділи, дослідні заводи, а пізніше, уже в останні десятиліття – інноваційні організації, науково-інженерний та навчально-атестаційний центри.
У 1962 році 43-річний академік Патон став президентом Академії наук УРСР. І обіймав цю посаду протягом 58 років.
Саме під керівництвом Б. Патона розпочався новий період в історії Академії, який згодом вивів українську науку на передній край науки світової. Сама ж Академія стала своєрідною візитною карткою України.
Завдяки науковим розробкам фахівці-практики отримували не просто рекомендації практичного характеру, а принципово нові ідеї, винаходи та готові технології для розвитку економіки країни.
Борис Євгенович Патон лишався керівником інституту електрозварювання, де за його безпосередньої участі на основі фундаментальних досліджень були розроблені технології індустріальних способів зварювання магістральних трубопроводів, великогабаритних резервуарів для зберігання нафти і нафтопродуктів, кожухів доменних печей, висотних баштових конструкцій, морських суден, енергетичного обладнання та інших. Академік Б.Є. Патон спільно з академіком С.П. Корольовим висунули сміливу ідею щодо застосування зварювальних процесів у космосі, яку було успішно реалізовано в інститутських розробках. Створена в Інституті апаратура дозволила космонавтам В. Кубасову і Г. Шоніну вперше у світі здійснити експеримент із зварювання в умовах орбітального польоту. Цим самим було покладено початок космічним технологіям. Трохи згодом академік Б.Є. Патон очолив піонерські дослідження щодо використання електронного променя, дугової плазми та лазера для зварювання металів та спецелектрометалургії.
Борис Євгенович Патон вмів вирішувати багато проблем завдяки вмінню знаходити розумні компроміси, в подальшому вдалося зберегти Національну академію наук за найскрутніших для держави і суспільства періодів.
Борис Євгенович Патон займався не лише питаннями електрозварювання. Влітку 1981 року він надіслав до владних структур держави науково-аналітичну записку “Про заходи стосовно подальшого посилення роботи щодо оцінки та прогнозування генетичних наслідків забруднення оточуючого людину середовища в Українській РСР”, а в листопаді того ж року на засіданні Уряду України виступив з доповіддю про можливі негативні екологічні та соціально-економічні наслідки будівництва та експлуатації на території України атомних електростанцій і, перш за все, Чорнобильської АЕС. Такі погляди абсолютно заперечували офіційну точку зору на атомну енергетику та її перспективи і могли коштувати тим, хто їх відкрито дотримувався, великих неприємностей. Але Б.Патон не став тоді мовчати, хоча слухати його й не бажали. За кілька років, на жаль, його правота знайшла трагічне підтвердження – сталася аварія на Чорнобильській АЕС.
Завдяки організаційним інноваціям, які були запропоновані та апробовані Б. Патоном і очолюваним ним колективом, вдалося зберегти та розвинути українську науку. Що, в свою чергу, сприяло розвитку економіки країни.
Саме Борис Євгенович запропонував створювати при академічних інститутах підрозділи, які спроможні були б забезпечувати просування результатів їхніх досліджень від фундаментальної ідеї до технічної розробки, і далі – до дослідного зразка, і аж до пропонування промисловості. Однією з перших у крані наукових установ, яка почала працювати за такою схемою, як і належить, став очолюваний Борисом Євгеновичем Науково-технічний комплекс “Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона” НАН України.
В останні роки свого життя Б. Патон очолив масштабні дослідження щодо використання зварювальних технологій в лікувально-хірургічній практиці. Під його керівництвом співробітники Інституту і вчені-медики спільно винайшли новий спосіб з'єднання м'яких тканин людини і тварин шляхом зварювання. Нині ця технологія набуває все більшого поширення у хірургічній практиці, й сьогодні рахунок успішних операцій, проведених з використанням зварювання, йде вже на тисячі.
Борис Євгенович Патон є автором і співавтором понад 720 винаходів (500 іноземних патентів), більш як 1200 різноманітних публікацій, 20 наукових монографій, академіком численних академій, лауреатом багатьох премій, має велику кількість нагород.
Саме Борис Євгенович Патон першим в історії незалежної України отримав звання «Герой України» у 1998р. В 2007р. він був визнаний найвідомішим вченим України, Фактично – символом української науки.
Кілька цікавих фактів з життя видатного вченого.
Рід Патонів має дворянське походження.
Патон закінчив школу без золотої медалі, бо через кохання отримав за одну чверть 9 двійок. В університетські часи він також не отримав червоний диплом, але цього разу через невдалий іспит з філософії.
Борис Патон - єдиний в світі голова держакадемії наук, який був її ровесником. Час заснування академії та день народження Патона збігаються – 14 листопада 1918 року. В цей день гетьман Скоропадський підписав указ про створення Академії наук України. У 2018 році Національна академія наук України та Борис Патон відсвяткували свої сторічні ювілеї.
Патон створив апарат під назвою "Вулкан" для обробки металу, який дозволяє різати, зварювати та паяти у космічних умовах. Уперше прилад випробували на кораблі "Союз-6" у 1969 році здійснивши зварювання за допомогою електронного променя, плазми та електрода.
Згодом на базі "Вулкану" створили ще один апарат для роботи з металом в умовах космосу – "Випарник" ("Испаритель"). Його випробували у серпні 1979 р. на борту космічної станції "Салют-6" космонавти В. Ляхов і В. Рюмін.
В 1984 році був розроблений універсальний ручний інструмент для роботи з металами в умовах космосу – "УРІ".
Патон є автором так званого "шву Патона" – унікальної технології зварювання живих тканин, яка дозволяє знизити крововтрату під час операції, також скоротити час її проведення.
Науковець зробив значний внесок у розробку методів підводного зварювання, зокрема, створивши спосіб напівавтоматичного зварювання порошковим дротом.
Борис Патон разом з його батьком та старшим сином першими випробували міст в Києві, названий в честь Євгена Патона, проїхавши на ньому в службовому автомобілі.
Унікальність мосту полягає у тому, що при його зведенні вперше використали технологію цільного зварювання. Зведення мосту Патона розпочали у 1940 та завершили у 1953 році. Довжина мосту сягає 1543 метрів. На момент зведення він був найбільшим в Європі суцільнозварним мостом, у якого вперше всі шви виконали за допомогою автоматичного зварювання.
Борис Патон - перший і поки єдиний киянин, чий бронзовий бюст встановили при житті. Як двічі Герой Соціалістичної Праці, Борис Патон був ушанований прижиттєвим бронзовим погруддям у рідному Києві – на вулиці Богдана Хмельницького, перед будівлею Академії наук НАН України. Хоча за життя Борис Євгенович неодноразово просив демонтувати пам’ятник.
У вересні 2020 року НАН України запровадила Золоту медаль імені Бориса Патона. Її вручатимуть винахідникам за створення прикладних інноваційних науково-технічних розробок.
В 1975р. Борис Патон категорично відмовився очолити АН СРСР. Вчений хотів працювати саме у Києві, в Інституті електрозварювання та українській Академії наук, створених його батьком.
Помер Борис Патон 19 серпня 2020 року в Інституті кардіохірургії ім. Амосова, не доживши практично 2 місяців до свого 102-річчя.
Comments