130 тому народився талановитий оперний співак Борис Гмиря.( 5 серпня 1903 Лебедин, Харківська губернія). Батько був майстром складати печі, мати — швачкою. У 11 років, після закінчення початкової школи, іде працювати. Був підсобником у батька на будівництві, хлопчиком на побігеньках у суді, чорноробом на суднобудівному заводі і вантажником — у Севастополі, матросом і кочегаром на торгівельних пароплавах.
Під час Голодомору 1932—1933 років померли батько та сестра Гмирі, а матір співак дивом врятував.
У 1930 році вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту, який закінчив з відзнакою у 1935 році.
У 1935—1936 роках — аспірант Харківського науково-дослідного інституту споруд. Встиг написати наукову статтю.
На четвертому курсі Гмирю запросили на прослуховування до консерваторії. Гмиря, як виняток, отримав право навчатися у двох вузах одночасно.
У 1939 році з відзнакою закінчив Харківську консерваторію. Навчався вокалу у відомого педагога Павла Голубєва, учня славнозвісного Федеріко Бугамеллі. Водночас (від 1936) став виступати на сцені Харківського оперного театру.
Внесок Б. Гмирі в українську й світову музичну культуру неоціненний:
44 оперні партії української й світової класики (проспівав 75 арій);
85 фрагментів з вокально-сценічних і симфонічних творів;
300 українських народних пісень і романсів;
204 російські пісні й романси;
137 музичних творів західної класики;
Вокальні цикли:
«Зимовий шлях» Ф. Шуберта (24 твори);
«Пісні й танці смерті» М. Мусоргського (4 твори);
«Перські пісні» А. Рубінштейна (12 пісень);
«П’ятиденка» Д. Шостаковича (5 творів);
«Серце поета» Е. Гріга (9 творів);
Борис Гмиря перший і досі єдиний співак, який виконав 24 вокальні твори на поезію Тараса Шевченка, й записав їх на платівку, яка мільйонними накладами розійшлася по всьому Світу. Співак дав сотні концертів вокальної Шевченкіани, а на гастролях обов’язково виконував твори на поезію Шевченка в своїх концертах.
Протягом лише 13 років відносно спокійного творчого життя дав понад три тисячі концертів, і в кожному виконав від 30 до 40 творів.
Гастролював лише в радянських республіках та країнах соцтабору (Чехословаччина, Югославія, Угорщина, Польща, Болгарія, Китай). З інших країн Світу запрошення надходили сотнями, але комуністичний режим про них Гмирю не повідомляв.
Протягом 1945–1970 рр. у СРСР було випущено понад 200 платівок зі співом Гмирі накладами від 100 тис. до 600 тис., і перевидавали їх 120 разів. Сукупний наклад становить сім мільярдів примірників. У 80-х роках ХХ ст. фірма «Мелодия» (Москва) разом із французькою фірмою звукозапису випускала серію платівок під рубрикою «Из сокровищницы мирового исполнительского искусства», в якій Україну представляв єдиний Гмиря.
Нині спадкоємці й Фонд Бориса Гмирі випустили 15 різнопланових компакт дисків, підготовлено до випуску ще 5, а всього (за наявності коштів) може бути випущено 50.
Вокальна спадщина співака, вражає не лише своїм обсягом, а надто культурою, манерою і правдою виконання, незбагненною здатністю проникати у суть виконуваного твору і вмінням донести її до слухачів.
Гмиря – співак високої вокальної культури. Діапазон його голосу – неймовірно широкий, а виражальні можливості – безмежні. Науково-мистецька й епістолярна спадщина Гмирі: 150 науково-популярних і мистецьких статей; 8 зошитів-щоденників за 1939–1969 рр., обсягом 1625 стор.; 7 тисяч листів до Б. Гмирі та його відповіді.
Comentarios