Леся Воронина–сучасна українська дитяча письменниця

Народилася Леся Воронина (Вороніна Олена Анастасіївна) 21 березня 1955 року в Києві в письменницькій родині. Назвали дівчинку Лесею на честь великої письменниці Лесі Українки. Її дід Прохор Воронін був письменником, тато – художником-оформлювачем і реставратором, а мама – перекладачем художніх творів. Вдома у них завжди було багато книг. Отож, книжки для маленької Лесі були цілим світом. Леся рано навчилася читати, а згодом і сама почала вигадувати різні цікаві історії, адже росла досить кмітливою, веселою фантазеркою.

Весела і товариська Леся була лідером серед однолітків. Однокласники дуже любили слухати її кумедні побрехеньки. У школі зацікавилася українським фольклором, співала в хорі, а також захопилася східними двобоями та йогою, тож не дивно, що її герої частенько мають чорний пояс карате й володіють внутрішнім спокоєм і силою не гірше, ніж сам Брюс Лі.

Перші казки Леся Воронина написала для сина Євгена, щоб якось втихомирювати досить рухливого і веселого хлопчика. Згодом вона подала їх до видавництва «Веселка». Звідти прийшла рецензія, у якій авторку критикували за те, що звірі – герої її казок – «краще за людей». Але несхвальна критика не зупинила бажання писати й надалі.

Багато років Леся Воронина була головною редакторкою дитячого журналу «Соняшник», а на початку 2011 року очолила дитяче видавництво «Прудкий равлик». Така назва видавництва зовсім невипадкова, оскільки письменниця по-особливому любить равликів і навіть має вдома величезну колекцію цих слимаків у малюнках, кераміці, склі, дереві… А ще в пані Лесі є товаришка Пані Ґава, яка виконує бажання того, хто злегка смикне її за коси-дреди. На зустрічах із читачами Ґава виконує ще одну важливу місію – підіймає настрій і допомагає запам’ятати прізвище авторки. Твори Лесі Ворониної відзначено багатьма преміями: її книжка «Таємне Товариство Боягузів та Брехунів» перемогла в конкурсі «Дитяча Книжка року BBC 2012», а видання «Сни Ганса Християна» удостоєно Першої премії Міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» і до того ж зберігається в Королівській бібліотеці Копенгагена.

Найпопулярніші дитячі твори письменниці — збірка повістей «Суперагент 000», а також пригодницькі повісті «Пригоди голубого папуги», «Хлюсь та інші», «Таємниця Чорного озера», «Таємне товариство боягузів або засіб від переляку № 9», «Сни Ганса Християна».

Для публікації власних творів використовувала такі псевдоніми: Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна, Сестра Лесич.

У 2010 році в серії «Життя видатних дітей» побачила світ захоплююча книжка Лесі Ворониної з оповіданнями про дитинство видатних людей: Брюса Лі; Махатми Ганді; Жорж Санд; Фридеріка Шопена; Івана Миколайчука. У цьому ж році письменниця публікує і «книжку для дорослих» – «У пошуках Огопого: (нотатки навколосвітньої мандрівниці)», у якій розповідає про свої враження від мандрівок. 2014 року Леся Воронина упорядкувала вірші свого чоловіка – відомого письменника Євгена Гуцала в книжці «Зайці в полі варять борщ». Письменниця багато перекладає з польської мови – це твори Станіслава Лема, Славоміра Мрожека, Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та інших. Майже кожен рік публікує свій новий твір і перемагає на літературних конкурсах.