Є художники, творчість яких виходить за рамки класики, стандартного мислення, розширює людський кругозір та уяву. До таких митців належить яскравий український художник Казимир Малевич - один з найвідоміших художників -авангардистів у світі, засновник найрадикальнішого мистецького руху — супрематизму, автор однієї із найвідоміших картин ХХ ст. «Чорний квадрат». Його картини вражають своєю оригінальністю та нестандартним підходом до мистецтва.
Казимир Малевич народився у Києві 23 лютого 1879 року, виріс в українських селах, походив з польської родини, розмовляв і українською, і польською мовами.
Рід Малевичів належав до збіднілої польської шляхти, яка жила в Україні декілька століть. Родина Малевичів була католицькою, тож Казимира хрестили в Київському римсько-католицькому костьолі (це храм на Костьольній, 17, відомий багатьом киянам). У родині було 14 дітей. Батько майбутнього художника, Северин Малевич, був інженером і працював на цукрових заводах. Мати підтримувала захоплення сина живописом, на відміну від батька. Северин Малевич був проти того, аби Казимир займався мистецтвом, і хотів, щоб син продовжував фамільну справу. Через роботу батька родина часто переїжджала. У дитинстві Малевич жив на Поділлі, Київщини, Чернігівщині, Харківщині. Саме в цей період, мешкаючи в різних куточках України, майбутній художник відкрив для себе народне мистецтво: вишивку, малярство і навіть спів.
Перший малюнок фарбами у своїй біографії Казимир Малевич виконав у 15 років. Відтоді почав освоювати мистецтво живопису самостійно. Недовго вчився в художній школі Мурашка. Через деякий час після переїзду до Курська разом з сім'єю Малевич став присвячувати все більше часу малюванню. Спочатку він писав картини в імпресіоністському стилі, потім захопився футуризмом.
Коли юнаку виповнилося 20 років, він одружився з полькою Казимирою Згляйц, донькою лікаря. У подружжя народилася донька, але сім’ї не судилося жити щасливо: невдовзі пара розлучилася. Через деякий час Малевич знову одружився. Цього разу з дочкою психіатра Зоф’єю Рафалович. Молодята оселилися в Москві, багато часу перебуваючи на дачі тестя в Німчинівці. У подружжя народилася донька Уна.
Художник спочатку працював у фольклорній тематиці, потім його живопис став більш монументальним. У творчості Малевича цього періоду відчувається вплив французьких фовістів. А роки через 2 в картинах Казимира з’явилася жорстка кольорова геометрія. Він відкрив для себе алогізм. Самого Малевича називають кубістом. Проте митець пройшов шлях і футуриста, і кубофутуриста, а головне – це супрематика, тобто безпредметність.
Знаменита на увесь світ картина українського художника Казимира Малевича "Чорний квадрат" - однозначно найтаємничіша і найцікавіша робота 19 століття. Малевич намалював перший "Чорний квадрат" швидко, під дією імпульсу, миттєвого осяяння. Він навіть не встиг підготувати чисте полотно – використав те, що було під рукою, на якому вже почав малювати іншу картину. І цей початковий малюнок добре видно на рентгенограмі першого "квадрата".
Малевич намалював пізніше ще кілька версій "Чорного квадрата". Усього їх існує чотири, а кажуть навіть і п’ять. Але лише той один, перший, написаний 100 років тому спекотнім літнім днем у московській майстерні Малевича, стосується десятків монографій дослідників з усього світу вже понад півстоліття. Відомо, що картиною Чорний квадрат Малевич відчинив двері в мистецтво постмодернізму. Дискурс навколо цієї картини набув більшого значення, ніж сама картина. Тим самим Малевич поставив сприйняття живопису на зовсім новий філософський рівень.
Після стількох років вчені все ж змогли знайти відповіді на деякі незрозумілі питання щодо існування цієї картини, а також розшифрувати таємні підтексти, які вклав Малевич у свій квадрат.
Подробиці можна прочитати за посиланням:
Казимир Малевич – єдиний український художник, у творчості якого відбився Голодомор 1932-1933-о років, від якого померло від 4 до 10 мільйонів українців. Так, на малюнку олівцем, відомому під назвою “Де серп і молот, там смерть і голод” (цитата з популярної у 1920-30-і роки народної пісні), зображені три фігури, риси обличчя у яких замінені на серп і молот, хрест, труну.
Малевич їздив у село в цей час, бачив геноцид українців на власні очі. Його роботи цього періоду дуже яскраві — кольори не сірі й депресивні, а навпаки — сповнені енергією боротьби, насичені українськими основними кольорами — жовто-блакитними та червоно-чорними. У них дуже добре читається український повстанський дух. Люди без обличчя, без рук, але сильні й незламні.
Як писав сам Малевич, його "тягнуло до Києва", тут він повернувся до яскравих кольорів у живописі, створив імпресіоністичний пейзаж "Святошин".
В останні роки життя Казимир Малевич творив у стилі реалізму. Йому так і не вдалося завершити картину «Соцмісто». Особливістю його техніки було накладення фарб однієї на іншу. Наприклад, для отримання синього плями, майстер на нижній чорний шар накладав синій. Внаслідок цього, глядач бачив синій колір з відтінком темряви. Фахівці, знаючи про техніку Малевича, могли легко визначати підробки його картин.
Світове визнання до Казиміра Малевича прийшло у 1927 році, коли він відвідав зі своєю виставкою Варшаву, Берлін і Мюнхен. Малевич з однодумцями утворив групу авангардистів, які поширювали ідею нового бачення мистецтва. На виставці в Німеччині виставив близько 70 картин. Після цього, планував вивезти роботи в Париж, але тримісячну візу не продовжили і він був змушений терміново повертатись до Ленінграду і залишити за кордоном частину твоїх творів.
В останні роки життя Казимиру було складно малювати — щоб не тремтіла рука, він спирався на більярдний кий. У 1933 році стало відомо, що Малевич хворий на рак передміхурової залози. Незабаром йому довелося переїхати в Ленінград. Хвороба швидко прогресувала: весь 1935 рік він практично не вставав з ліжка. Відчуваючи наближення смерті, художник спроектував власний супрематичний труну у формі хреста. Художник попросив, щоб його поховали в цій труні з розкинутими руками.
Помер Казимир Малевич 15 травня 1935 року в Ленінграді у віці 56 років. За заповітом, після смерті кубіста його тіло належало помістити в труну у формі хреста. Однак всупереч волевиявленню покійного, труна була прямокутної форми, але виконана в дусі супрематизму.
Казимир Малевич лідирує серед художників, шедеври яких підробляють найчастіше. Цьому сприяють високий попит і, відповідно, ціни на авангардні творіння.
Багато колекціонерів впевнені, що володіти картинами Малевича дуже престижно.
Переглянути роботи Казимира Малевича можна за посиланням:
Фільм Дмитра Горбачова« Казимир великий або Малевич селянський »
Національна кінематека України. Київнаукфільм. 1994 можна подивитися за посиланням:
Comments