День народження казкаря Ганса Крістіана Андерсена

Ганс Крістіан Андерсен – це ім’я, яке знайоме майже кожному, хто любить казки. Його твори зачаровують своєю мудрістю, чарівністю та глибиною, здатною торкнутися серця і дітей, і дорослих. Але за кожною сторінкою його казок стоїть життя, сповнене викликів, мрій і наполегливості.

Ганс Крістіан Андерсен, датського письменник і поет, найвідоміший казкар, життя якого теж схоже на казку.

Народився 2 квітня 1805 року в Данії в невеликому містечку Оденсе. Він був єдиною дитиною у сім’ї. Його батько був бідним шевцем, мати прачкою. Дитинство його минуло у злиднях.

Після смерті батька в 1816 році, 11-річному Гансу довелося працювати на фабриці, щоб підтримати свою матір. Мати знову вийшла заміж 1818 року. А Ганса відправили до школи для бідних дітей, і він став учнем ткача, а потім кравцем, щоб прогодувати себе. У школі він не відрізнявся особливими успіхами в навчанні і свої казки до кінця життя писав з граматичними помилками. У 14 років він поїхав у Копенгаген, щоб стати актором, але коли його голос змінився, він пішов за порадою друга по театру і зосередився на письменстві.

У дитинстві його дражнили через зовнішність та високий голос. Бувало таке, що вчителі били його по руках лінійкою за неуважність і неграмотність, а однокласники цуралися його і знущалися. Подібно до гидкого каченяти, Андерсен став «лебедем» — культурним, всесвітньо відомим письменником.

Одного разу дівчинка Сара подарувала йому білу троянду. Хлопець настільки був вражений нечуваним проявом уваги, що ця подія врізалась на все життя у його пам’ять. І цю троянду Андерсен згадує в багатьох казках.

Письменник залишив після себе величезну творчу спадщину. Але, як виявилося, ми були знайомі з нею не в повній мірі. Була знайдена казка, яка, можливо, написана ще під час навчання Ганса у школі. Вона має назву «Сальна свічка». Знайшлася вона абсолютно випадково у архіві рідного містечка автора.

Письменник дуже любив подорожувати – за своє життя він здійснив 29 великих подорожей. Фразу «Жити - значить подорожувати» Г.К. Андерсена взяли на озброєння тисячі сучасних туристичних агенцій. Близько 10 років прожив за межами Данії.  Андерсен познайомився з багатьма письменниками і діячами мистецтв. У Парижі він познайомився з Генріхом Гейне, у Римі — з відомим тоді скульптором Торвальдсеном. В Англії Андерсен потоваришував  із Чарльзом Дікенсом, з яким довго листувався. У Франції Андерсен зблизився з Віктором Гюго, познайомився з Оноре де Бальзаком і Олександром Дюма.

Кожна людина чогось боїться — це беззаперечний факт. Але казкар мав дуже велику кількість страхів — поширених і абсолютно незвичних, дивних. Він боявся собак. Він не їв свинину, бо боявся заразитися паразитами. Під час подорожі він тримав у своєму багажі довгу мотузку на випадок, якщо йому доведеться рятуватися від пожежі. Він боявся, що його випадково вб’ють. А пограбування бачив на кожному кроці. У кошмарах йому бачилося, що його ховають живцем, тому щовечора перед сном він клав біля ліжка записку: «Я тільки здаюся мертвим».

Мав звичку дуже економити – при кожній покупці постійно мучився питанням,чи не переплатив він. Вічним стражданням Андерсена був зубний біль. Втрачаючи черговий зуб, він засмучувався, а попрощавшись з останнім у 68 років, заявив, що тепер не зможе писати казки.

Зовнішності він був не дуже приємної. Високий на зріст та занадто худий. Також був дещо згорблений. Ймовірно, через неправильне сидіння за столом під час письма.

Також варто зауважити, що Ганс мав досить складний і відштовхуючий характер. Читаючи його казки, в це важко повірити. Скоріше за все, його внутрішній світ був геть інший. Але, з якихось причин, Андерсен його не показував.

Казкар за все своє життя не був ніколи одружений і не мав дітей. Він був, здавалося, зовсім байдужий до жіночої статі. Поки одного разу, в 1840 році в його житті не з’явилася вона, Дженні Лінд. Вона була молодша за нього на 14 років, але не сприйняла його, як дорослого чоловіка. Зверталася до нього «братику» або «дитя». А він через три роки після знайомства з нею у своєму щоденнику залишить запис: «Я кохаю». Та ця любов так і залишилася виключно на сторінках зошита. У 1952 році його муза вийшла заміж за музиканта Отто Гольшмідта. Проте світу залишилися казки та вірші, присвячені Лінд.

У день народження казкаря відзначається Міжнародний день дитячої книги. Він був започаткований у 1956 році.

Також існує нагорода, яка має назву Золота медаль Ганса Крістіана Андерсена. Вона вважається найвищим досягненням у сучасній літературі в галузі дитячої літератури.

Ганс Крістіан Андерсен залишив після себе не лише чарівні казки, але й натхнення для мільйонів людей по всьому світу. Його життя, сповнене випробувань і перемог, нагадує про силу мрій і творчості. Кожна його казка – це маленький світ, у якому фантазія та реальність сплітаються в гармонійний і незабутній образ.