Сьогодні, 24 травня, слов’янські народи відзначають значну дату – День слов’янської писемності та культури та вшановують пам’ять рівноапостольних братів Кирила та Мефодія – творців слов’янської абетки.
Усне мовлення всіх народностей слов’ян колись було єдиним, і відрізнялося тільки діалектами. Загалом мешканці європейського сходу легко розуміли один одного, проте своєї письмової системи у них не було, а спроби пристосувати до фонетичного складу мови латинський чи грецький алфавіт не мали успіху, тому що дуже складно було передати звуки слов’янської вимови сполученнями латинських літер. Згадаймо, наприклад, як латиницею написати звук Ш – sch, або йотований голосний Я – IA або YA. Звук Щ латиницею пишеться Shch, буква Ц - TС. Навіть буква Ф передається двома латинськими літерами PH, а буква Х – сполученням латинських букв HK.
Звісно, що на письмі дуже важко передавати звуки слов’янського вимову латиницею. Щоб спростити процес письма у словֹ’янських народів, була необхідна своя, пристосована до особливостей мовлення, абетка. Цю абетку і створили брати Кирило та Мефодій.
Брати були православними ченцями, слов’янську абетку вони створили у грецькому монастирі, взявши за основу грецьку ж абетку. Вони суттєво її змінили, щоб передати слов’янську звукову систему, особливо шиплячі і свистячі звуки. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.
Це сталось у IX столітті, близько 862 року. Нова абетка отримав назву «кирилиця» на ім’я одного з братів – Костянтина, який у чернецтві став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Треба сказати, що серед істориків існує припущення, що брати Кирило та Мефодій створили глаголицю, а кирилицю на її основі вже розробили їх учні. Але це поки не доказано.
Брати Кирило та Мефодій були дуже освіченими людьми. Народилися вони у Візантійській імперії, в місті Фессалоніки, або Салоніки. Старший брат Мефодій (дослідникам не відомо, чи це ім'я він отримав при хрещенні, чи після прийняття постригу) народився у 815р., молодший Костянтин (після прийняття схими став Крилом) у 827 р., в родині військового. Він звався Лев і був «людиною гарною та багатою» за відгуками його сучасників. Дід був відомим вельможею у Константинополі , але згодом впав у немилість і розорився.
Деякі історики вважають, що родина була болгарською, інші приписують братам грецьке походження, проте відомо, що вони розмовляли й слов’янською мовою.
Подорослішавши, старший Мефодій розпочав службу у війську, а молодший Кирило став студентом університету в Константинополі, де вивчив багато мов, а також математику, астрономію, діалектику, риторику й філософію. Після навчання він кілька років працював бібліотекарем у церкві Святої Софії та викладачем філософії в університеті. Блискучий переможець філософських диспутів, Кирило був помічений патріархом Ігнатієм та увійшов до делегації богословів, відправленої до двору арабського халіфа.
Кирило і Мефодій розробили глаголицю, яка стала першою писемністю для слов'ян. Вона пізніше була модифікована і стала основою кирилиці, яку ми використовуємо і сьогодні.
Місія Кирила і Мефодія не була легкою. Вони зіткнулися з опором з боку німецького духовенства, яке намагалося запровадити латинську мову як єдину літургійну мову. Попри це, брати продовжували свою працю, здобуваючи підтримку серед місцевого населення та духовенства.
У 869 році Костянтин помер у Римі, взявши перед смертю схиму з іменем Кирило. Після його смерті Мефодій продовжив працю брата, ставши архієпископом Моравії та Панонії. Він продовжував перекладати біблійні тексти та літургійні книги, поширюючи слов'янську писемність та християнство.
У 872 році архієпископ Моравії Мефодій на три роки потрапив у заточення в монастирі Райхенау. Дізнавшись про це, папа Іван VIII заборонив німецьким єпископам відправляти літургію, поки Мефодій не буде звільнений. Втім, він же заборонив богослужіння слов'янською мовою, дозволивши лише проповіді.
У 874 році Мефодій був відновлений у правах архієпископа і, незважаючи на заборону, продовжував богослужіння слов'янською мовою, хрестив чеського князя Борживоя I та його дружину Людмилу.
879 року німецькі єпископи організували новий процес проти Мефодія. Однак Мефодій у Римі блискуче виправдався і навіть отримав папську буллу, що дозволяє богослужіння слов'янською мовою.
У 881 році Мефодій на запрошення імператора Василя I Македонянина приїхав до Константинополя. Там він провів три роки, після чого разом із учнями повернувся у Велику Моравію (Велеград). За допомогою трьох учнів він переклав на слов'янську мову Старий Завіт та святоотцівські книги.
У 885 році Мефодій тяжко захворів. Перед смертю своїм наступником призначив учня Горазда. 4 квітня, у Вербну неділю він попросив віднести себе до храму, де прочитав проповідь. Того ж дня він і помер. Відспівування Мефодія відбувалося трьома мовами — слов'янською, грецькою та латинською.
Після смерті Мефодія його справу продовжили його ученики.
Брати Кирило та Мефодій з учнями
Переклад біблійних текстів на рідну мову мав величезне значення для розвитку слов'янської культури та релігії. Завдяки цьому християнство поширювалося серед народів у зрозумілому їм форматі, що сприяло зміцненню національної ідентичності та культурної самобутності.
В день вшанування рівноапостольних братів Кирила та Мефодія відзначають день створення слов’янської абетки, що сприяло зміцненню та поширенню слов’янської культури.
Цей день нагадує нам про важливість збереження та розвитку рідної мови, культури та духовності. Він підкреслює роль писемності у формуванні національної свідомості та культурної ідентичності.
В умовах глобалізації важливо пам'ятати про свої корені та культурну спадщину. Це свято спонукає нас до вивчення історії, мови та традицій нашого народу, а також до збереження та розвитку цих цінностей для майбутніх поколінь.
Пам’ятник братам Кирилу та Мефодію у Києво-Печерській лаврі
Однак, відповідно до реформи церковного календаря ПЦУ з 2023 року День святих Кирила та Мефодія в Україні тепер відзначається 11 травня. Оскільки ще далеко не всі звикли до нового церковного календаря, то за старим стилем згадуємо творців нової абетки і 24 травня.
Comments