В вересні 2023р. Православна церква України перейшла на Новоюліанський календар. Тому всі релігійні свята змінили свої дати і тепер святкуються на 13 днів раніше. Так було і Різдвом. Частина православних (ПЦУ) вірян та греко-католиків України святкували Різдво 25 грудня замість 7 січня.
Здається, що й Великдень має бути раніше. Але цього не сталося. Чому так, зараз розберемося.
Усі православні та греко-католики і далі святкують головне християнське свято Великодня по старому стилю, цього року це 5 травня. А ось католики відзначили Великдень аж на п’ять тижнів раніше - 31 березня.
Виявляється, з Великоднем, або Паскою, (так його часто називають в народі), як і з іншими так званими рухомими святами, зокрема Трійцєю, діють зовсім інші правила.
Річ у тім, що українські церкви перейшли не на чистий Григоріанський календар, а фактично на оновлений Новоюліанський, в якому рухомі свята і далі визначаються по-старому.
Виняток - греко-католики Закарпаття, які підпорядковуються напряму Риму. Вони перейшли на чистий Григоріанський календар й тепер святкують усі свята з католиками.
Визначення Великодня для християн - це складна і спірна річ. Через багато нюансів католики та православні мають великі розбіжності та сперечаються вже не одну сотню років.
Сто років тому Вселенський патріархат, а за ним і низка інших православних церков Європи, перейшли на новий календар. Але і вони не наважились чіпати Великдень і досі відзначають його по-старому.
При цьому вже наступного 2025 року (такий збіг трапляється раз на 3-4 роки) і католики, і православні відзначать Великдень в один день.
Чому ж Великдень не змінив свою дату? А тому, що методика розрахунку дати святкування Великодня у православних та католиків зовсім різна. Ці розрахунки прив’язані до Дня весняного рівнодення та повного місяця. Можливо, це відлуння язичеських вірувань.
У 325 році Нікейський собор затвердив Пасхалію, тобто методику визначення дати Великодня. Полягає вона в тому, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.
Нібито все просте, але насправді схема розрахунків складна, церковний календар з часом почав сильно відрізнятись від астрономічного. Тому весняне рівнодення на заході та сході після календарної реформи 16 століття почали розраховувати по-різному. Католики перейшли на розрахунки, які наближені до астрономічних, а православні і далі рахували по-старому. Тому однакове нібито правило почало виводити різні дати.
Таким чином, розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею у вирахуванні весняного рівнодення через різницю між календарями в 13 днів. Після реформи західна традиція визначення весняного рівнодення більш наближена до астрономічного рівнодення, а східна може "запізнюватись". Тому перший повний місяць після весняного рівнодення за "цивільним календарем", який практично збігається з Григоріанським, весняне рівнодення в 2024 році було 20 березня (за церковним - 21 березня). Перший повний місяць настав 25 березня, а тому Великдень у першу неділю після такого повного місяця у католиків настає 31 березня.
Юліанський церковний календар, який не відповідає астрономічному, виводить Великдень аж на 5 травня. Тут ще зіграла роль єврейська Пасха 23-30 квітня, раніше якої православні не святкують Великдень. Тож відзначення перенеслось з 28 квітня ще на тиждень, на 5 травня.
Іноді різниця з рівноденням за обома календарями виходить не суттєва, а дати Великодня збігаються.
На думку вчених-астрономів, православна пасхалія - це колективна праця, ймовірно, багатьох невідомих авторів, виконана так, що досі залишається неперевершеною.
Тому Великдень за Григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається (так буде 2025 року), 5% - різниця в чотири тижні, 20% - різниця аж в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл - так відбувається в 2024 році). Різниці в два-три тижні не буває.
Так склалося, що за Юліанським календарем Великдень обов'язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило.
Хоча наполягання на тому, що Паску не можна святкувати одночасно або перед єврейським Песахом, з'явилось вже в 11-12 століттях у Візантії.
Серед інших аргументів не оновлювати старий спосіб розрахунку наводять і те, що Ісус Христос жив саме за Юліанським календарем. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять церковники, сходить в Храмі Воскресіння (Гробу Господнього) в Єрусалимі саме напередодні "старого православного" Великодня, а не "католицько-протестантського".
Здається, оскільки і католики, і православні - християни, то святкувати Великдень мають в один день. І чому б не домовитись про це? Але, як свідчить історія людства, саме домовитись - одна з найскладніших речей.
Такі перемовини і спроби відбувались не раз з XVII століття і закінчувались невдачею.
Зараз є непоганий привід для домовленості, адже 2025 року усі християни відзначатимуть Великдень в один день, а ще й святкуватимуть 1700-ліття спільного для усіх Нікейського собору, який встановив правило обчислення Великодня.
Але чи буде використана така можливість, покаже час. "Це гарна можливість для діалогу щодо дати Великодня. Але це не значить, що буде швидкий результат", - вважають у Вселенському патріархаті. Дійсно, збіг святкування Великодня та 1700-річчя собору - гарна можливість відкрити перемовини. Але хто ж знає, що відбудеться у світі за наступний рік. Особливо в умовах війни Росії проти України і невизначеності у православному світі жодних прогнозів ніхто робити не буде.
Релігійні діячі та експерти поки схиляються до думки, що змін обчислення Великодня в осяжному майбутньому чекати не варто.
Але, незалежно від дати, святкування Великодня для християн – найбільша радість, це віра у вічне життя, мир та спокій між людьми. Тож вітаємо всіх з прийдешним святом, бажаємо Божої благодаті та Божого захисту усім людям! Христос Воскрес!
Comments