95 років від д. н. Всеволода Зіновійовича Нестайка

30 січня 1930 року в Бердичеві народився один з найпопулярніших у світі дитячих письменників Всеволод Нестайко. Батько загинув у концтаборі в 1933 році, коли Всеволоду було 3 роки. Чекісти заарештували його за те, що він був Січовим Стрільцем і воював на боці УГА. Виховувала його мама. Мама майбутнього письменника, Марія Іванівна, була викладачкою російської словесності. За родинною легендою Нестайків, вона народила Всеволода у перерві між читанням Ремарка, а бердичівський акушер, що приймав пологи, привітав маму словами: "Мадам! У вас, здається, з’явився письменник!".  Матір Всеволода викладала російську мову і літературу ще до війни, потім стала сестрою милосердя в російській армії.   В часи Другої світової та німецької окупації, жінка відкрила підпільну школу, де її 11-літній син навчався з іншими дітлахами.

Коли В. Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний». Мене дражнили: «Море горить», «Пожежна машина». А ще в класі мене звали «Рудий африканський їжачок», – згадує письменник. І щоб швидше вирости Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні та нетерплячці Всеволод і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і вже не був рудим.

Через обставини терору та війни не вчився у 5-му та 9-му класах. Курс 9-го класу пройшов самостійно за два місяці. Дуже любив читати пригодницькі шедеври Джека Лондона, Жюля Верна, Миколи Трублаїні й частенько мріяв про море, кар’єру капітана і мандрівки в далекі краї. Однак через проблеми із зором, нездатність розрізняти зелений та червоний кольори, мрії так і залишились мріями.

Юний Всеволод зразковою поведінкою не вирізнявся. бувало, що й учителі сміялися з його жартів, а часом виставляли за двері. А в старших класах навіть виганяли зі школи, проте йому вдавалося самому вирішувати свої справи з директором так, що матір нічого й не знала.

Всеволод Зіновійович говорив, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна, тому й став він дитячим письменником, щоб у творах повертатись у дитинство, догратися, досміятися.

Творчий шлях Всеволода Нестайко розпочався у дитячому журналі "Барвінок". Там він друкувався разом з Юрієм Яновським, Павлом Тичиною, Наталею Забілою, Оксаною Іваненко, Максимом Рильським. Перше оповідання для дітей Всеволод Нестайко було надруковано у журналі «Барвінок», коли йому виповнилося 24 роки. Це збірка оповідань «Шурка і Шурко», яка вийшла у 1956 році, через два роки - "В Країні Сонячних Зайчиків", яка стала однією з найвідоміших у Нестайка. Крім неї, дуже відома трилогія Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки", повісті "Пригоди Робінзона Кукурузо", "Одиниця з обманом", "П'ятірка з хвостиком", "Загадка старого клоуна", "Чудеса в Гарбузянах" та багато інших.

За книгою “Тореадори з Васюківки” було знято фільм, але його заборонила радянська влада і зняла з показу – “за викривлений показ радянської піонерії”. Стрічка отримала гран-прі у Німеччині, першу премію в Австралії. Для показу її закупили 72 країни світу. Не показали лише в Україні.

Особисте життя Нестайка було щасливим. Він з дружиною прожив 55 років разом. Світлана Нестайко — кандидат філологічних наук, майже 40 років викладала російську літературу в університеті імені Шевченка. Їхня дочка Олена – викладач французької.

Письменник був забобонний. Коли чорна кішка переходила дорогу, він не  наважувався йти далі.

В останні роки погано бачив, але писати продовжував. Друкував на друкарській машинці всліпу, а дружина вичитувала.

Книги Нестайка перекладено 20 мовами світу - зокрема, англійською, німецькою, французькою, іспанською, російською, арабською, бенгалі, угорською, румунською, болгарською, словацькою.

Помер Всеволод Нестайко 16 серпня 2014 року та похований у Києві на Байковому кладовищі. На його похорон сотні людей взяли із собою дзеркальця - аби провести улюбленого письменника в останній путь сонячними зайчиками.

За 55 років літературної діяльності письменник подарував світові більше 30 повістей, романів і збірок оповідань, багато творів автора увійшли до золотого фонду дитячої літератури України.