18 серпня 2025 року відзначається 275 років від дня народження Антоніо Сальєрі (1750–1825)

18 серпня 2025 року відзначається 275 років від дня народження Антоніо Сальєрі (1750–1825) — італійського та австрійського композитора, диригента, педагога, однієї з ключових постатей європейського музичного життя кінця XVIII – початку XIX століття.

Антоніо Сальєрі народився 18 серпня 1750 року у містечку Леньяго поблизу Верони в заможній купецькій родині. Перші музичні знання він отримав у брата Франческо та місцевого органіста Джузеппе Сімоні. Згодом юнак навчався у Падуї та Венеції, а вже в юному віці його талант помітили у Відні. Тут він швидко став невід’ємною частиною придворного життя. Свій перший, повністю опублікований музичний твір Антоніо Сальєрі написав всього в 21 рік, і воно відразу отримало визнання публіки. Наступна комедійна опера «Венеціанський ярмарок» також мала успіх. Слава сама пливла в руки молодого композитора. Опери виходили з-під його пера одна за одною. Через кілька років, в 1774 році, 24-річному Антоніо Сальєрі дісталася не менш важлива посада - придворний композитор камерної музики і капельмейстер італійської оперної трупи. У 1774 р він, автор вже 10 опер, став імператорським камерним композитором і диригентом італійської оперної трупи у Відні.

Сальєрі залишив значну творчу спадщину. Він писав опери італійською, німецькою та французькою мовами, формуючи новий стиль європейської сцени. Його музика вирізняється драматизмом, витонченістю та прагненням до гармонійного поєднання вокальної та оркестрової виразності.

Водночас він заслужено вважається кращим педагогом свого часу, який мав достатньо передові погляди на комплексний розвиток музиканта-професіонала, уроки давав безкоштовно, виховав більше ніж 60 відомих музикантів, композиторів, піаністів та співаків. Серед його учнів — імена, що визначили обличчя світової музики: Людвіг ван Бетховен, Франц Шуберт, Франц Ліст, Йоганн Гуммель, а також син Моцарта — Франц Ксавер.

Довгий час ім’я Антоніо Сальєрі оповивала тінь легенди про «ворожнечу з Моцартом» і навіть нібито його отруєння. Цей міф з’явився ще наприкінці XVIII століття й був підживлений літературними та театральними творами. Однак історики та музикознавці довели, що він не має реальних підстав. Навпаки — Сальєрі підтримував і виконував твори Моцарта, а після його смерті допомагав виховувати його дітей.

У 1807 році Сальєрі втратив кохану дружину Терезію Гельферсторфер. Вона народила йому восьмеро дітей: сина (помер у 23 роки) і сімох доньок (три померли маленькими, одна вийшла заміж, три інших  залишилися з батьком до його смерті).

Він був одним із засновників Товариства друзів музики (Gesellschaft der Musikfreunde) заснованого в 1812 р. спільно з Йозефом фон Зоннляйтнером, очолював його хорове відділення, в рамках якого в 1817 році відкрив «співацьку школу» і таким чином заклав початок діяльності консерваторії.

Попри тривале забуття у XIX столітті, ім’я Сальєрі повертається на музичні сцени. У його рідному Леньяго діє Salieri Opera Festival, а театр носить ім’я композитора. У Відні проводять концерти й дослідження його спадщини.

2025 рік, коли збігаються 275 років від народження та 200 років від смерті композитора, став нагодою переосмислити його роль у музичній культурі Європи.

Антоніо Сальєрі був не лише талановитим композитором, а й учителем для цілого покоління геніїв. Його музика і педагогічна діяльність стали важливою ланкою між епохою бароко та романтизму.

Зараз ми не знаєм жодної з понад 40 опер, 5 балетів, концертів, ораторій, кантат, концертних арій, симфонічних і духовних композицій зірки своєї доби - Антоніо Сальєрі. Здається, вони відійшли в минуле разом з духом його епохи, хоча дослідники дедалі більше схиляються до думки про численні впливи його творчості на митців-сучасників. Але більш ніж промовисто говорять до нас імена його славетних учнів,  їх творчість, їх діяльність.

Сьогодні, повертаючи його ім’я в культурну пам’ять, ми віддаємо належне митцеві, який залишив по собі музичний спадок, гідний найвищої пошани.